Ця стаття про історичну область Фракію. Про давню Фракійську державу йдеться в статті Одриське царство.
Фра́кія, також Тракія (, , ) — історична область, що визначалася стародавніми греками, як країна, яка займала частину нинішнього Балканського півострова, від північного узбережжя Егейського моря (включаючи Македонію) і Пропонтиду до Дунаю, причому до неї нерідко відносили й Скіфію. Пізніше межу власне Фракії складала на заході річка Места і гірський ланцюг Родоп, на півночі — гірський ланцюг Гем, на сході — Чорне море і Фракійська протока, на півдні — Пропонтида, Геллеспонт і Егейське море.
У давнину була заселена переважно фракійцями, за іменем яких і одержала свою назву. На морському узбережжі в античні часи розташовувалися грецькі поселення. У класичну добу існувала потужна союзницька держава фракійських племен — Одриське царство, назване за наймогутнішим племенем одрисів.
Візантія VIII — XIV ст. Фракія (фема)
Сучасність Сьогодні Фракія поділена на: Східну Фракію — європейська частина Туреччини (від Едірне і річки Мариця до європейської частини Стамбулу і протоки Босфор); Західну Фракію — Греція; Північну Фракію — Болгарія. Кордони встановлені Лозанською мирною угодою 1923 року.
Див. також Фракія (римська провінція)
Література Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 517 Посилання