Музей Передньої Азії () — один з найвідоміших археологічних музеїв світу. Розташований на Музейному острові на річці Шпрее в центрі Берліна, на першому поверсі південного крила Пергамського музею в Берліні.

Історія колекції Музей має 14 залів загальною виставковою площею більше 2000 кв. метрів, де експонуються археологічні знахідки, зібрані німецькими експедиціями в Передньої Азії. Вік експонатів — від 8 тис. років (6 тисячоліття до н. е.) до початку епохи завоювання Близького Сходу мусульманами. В основному територія, на якій зібрані експонати, відповідає теперішнім Іраку, Сирії і Туреччині; незначне число — із суміжних країн.

Починаючи з епохи неоліту, тут представлені зразки культури Шумера, Вавилона, Ассирії і регіонів північної Сирії — східної Анатолії. В основі колекції — знахідки, зроблені під час розкопок Урука, Шуруппака, Ашшура, Хаттуша, Амарни, Тель-Халафа (Гузан), Самала, Топрах-калі і міста Вавилона . Також представлено наступні розкопки в Німруді, Ніневії, Сузах і Персеполі. У цих експонатах представлені зразки культур шумерів, аккадців, вавилонян, ассирійців, хетів та арамеїв.

Джерелом надходження експонатів були знахідки археологічних експедицій, які організовувало (). Для прийому цих експонатів в 1899 році в Королівському музеї було відкрито Відділ Передньої Азії. Спочатку ці знахідки надходили на зберігання в музей кайзера Фрідріха (, нині Музей Боде), де вони були відкриті для загального огляду до 1929 року, поки в 1930 році не відкрився Пергамський музей.

Під час Другої світової війни колекція не зазнала серйозних втрат. У 1953 році колекція музею Передньої Азії відкрилася знову. У 1958 році Радянський Союз передав уряду Німецької демократичної республіки деякі експонати, раніше вивезені в СРСР згідно з реституцією за підсумками війни.

Колекція Найбільший інтерес у колекції представляють Ворота Іштар і елементи прилеглої до них Дороги процесій у Вавилоні, залишки Вавилонської вежі, фрагменти храмів та Інанни, побудованих царем Караіндашем в Уруці, фрагменти тронного залу Навуходоносора II. Крім цього, музей є великим сховищем , циліндричних печаток і клинописних табличок.

Музей разом з іншими відомими сховищами є співзасновником товариства «Союз любителів старожитностей Музейного острова в Берліні» (), за посередництвом якого він підтримує зв'язки з іншими міськими вмістищами експонатів, які відносяться до Передньої Азії. Планується створити для цих колекцій у Nikolaus Bernau, Und die Wissenschaft auf die Grüne Wiese, in Berliner Zeitung, Feuilleton, 30. Juni 2008 .

Вчені У різний час директорами музею Передньої Азії були: 1899—1918 — Фрідріх Деліч () 1918—1928 — () 1928—1951 — () 1951—1977 — () 1978—1990 — () 1990—1997 — () З 1998 року музей очолює ().

Література

Див. також Пергамський музей

Примітки

Посилання