Іван Петрович Волчок (7 лютого 1935 — 3 квітня 2024) — український учений-матеріалознавець. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1995 р.

Біографія Народився в с. Піваши Солігорського району Мінської області (Білорусь). Закінчив у 1954 р. Мінський автомеханічний технікум, у 1962 р. — Білоруський політехнічний інститут. Працював майстром ливарного цеху на Вітебському станкобудівному заводі (1954), служив в армії (1954—1957), навчався і працював лаборантом у Білоруському політехнічному інституті (1957—1962). В 1962 р. вступив до аспірантури Запорізького машинобудівного інституту (тепер — Запорізький національний технічний університет), в якому пройшов шлях від аспіранта до завідувача кафедри технології металів. Викладає дисципліни: «Технологія конструкційних матеріалів», «Системи сучасних технологій», «Техніка та технологія галузі». Доктор технічних наук (1980), професор (1982).

Пішов с життя 3 квітня 2024 року.

Наукова діяльність Відомий вчений у галузі розробки ливарних сплавів для деталей, що працюють в екстремальних умовах. Розвинув матеріалознавчий напрям — дослідження металофізичних аспектів руйнування та створення конструкційних матеріалів для роботи в умовах абразивного зношування, термоциклічних навантажень, низьких і високих температур. Виконані роботи з удосконалення процесів плавлення, кінцевого розкислювання та термічної обробки, а також із оптимізації хімічного складу сплавів для двигунів внутрішнього згорання, склоформуючого інструменту, робочих органів і ходової частини будівельно-шляхових машин, змінних деталей гірничо-збагачувального та металургійного устаткування.

Автор 3 монографій, 5 підручників, 22 посібників, 450 статей, 118 авторських свідоцтв і патентів. Посібники характеризуються відсутністю конформізму, оптимальним поєднанням технічних і економічних знань, аналізом шляхів виходу України з економічної кризи. Серед праць: «Сопротивление разрушению стали и чугуна» (1993); «Конструкционные материалы для стеклоформующего инструмента» (1997, у співавт.); «Сучасні виробничі технології у машинобудуванні та металургії: Навч. посібник» (2006, у співавт.); «Структура та опір руйнуванню залізовуглецевих сплавів» (2001, у співавт.).

Підготував 34 кандидати та 2-х докторів наук.

Звання і нагороди Заслужений діяч науки і техніки України (1992), має орден «Знак Пошани» (1986), орден «За заслуги» III ступеня (2000), Премію ім. Г. В. Карпенка Президії НАН України (2004).

Джерела

Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник