Дубля́нщина — історична місцевість у Подільському районі міста Полтави.
Географічне розташування Дублянщиною називають місцевість на лівому березі річки Ворскли, між річкою та залізничною лінією Полтава — Харків, вздовж вулиці Охтирський Шлях у північній її частині.
На заході селище омивається Ворсклою. Природна перлина Дублянщини — так званий «Зелений острів» — півострів, що утворюється старим і новим руслами річки. Зелений острів — природна паркова зона. Парки і сади становлять значну частину площі селища. Основні породи дерев — осокор, вільха, липа, верба. В садках переважають яблуні, абрикоси, вишні.
Походження назви Існують різні версії походження назви «Дублянщина». За однією — в цій місцині росли дуби, за іншою — колись біля річки мешкали дубильники, які займалися чинбарствомЛ. І. Ковінько. Мандрівка куточками рідного міста. Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради. Проте основною версією є походження назви від власника хутора — бунчукового товариша Олександра ДублянськогоПолтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992). Див. Історія Полтави. Дублянщина.
Історія Дубляншина — колишнє передмістя Полтави. У XVII—XVIII століттях була частиною Крутого Берега і була ранговою маєтністю полтавського полковника Павла Герцика. Після розгрому шведів і мазепенців Петро І відібрав у Герцика Крутий Берег і пожалував його гадяцькому полковнику Івану Чернишу, від якого іде рід Дублянських. За іншими даними, до Дублянських селище належало сім'ї козацької старшини Зіньковських.
У XVIII—XIX століттях Дублянщина була панським маєтковим поселенням нащадків бунчукового товариша Олександра Дублянського.
Бурхливо рости Дублянщина почала з початком будівництва залізниці у напрямку Харків — Кременчук. З перших днів експлуатації залізниці виникла необхідність в ремонті рухомого складу. З цією метою на станції Полтава-Південна почалося будівництво паровозоремонтних майстерень, які були відкриті 15 березня 1871 року. Поряд зі станцією і майстернями, на Дублянщині, селилися залізничники, робітники майстерень.
За статистичними відомостями станом на 1910 рік, на Дублянщині налічувалося 91 подвір'їв, з них 29 козацьких, 54 селянських та 8 непривілейованих. Тут мешкало 420 душ. Землі було 14 десятин, з них орної — 6 десятин. Цікава деталь: 41 мешканець представляли інтелігенцію. Скоріше за все, це були інженери-залізничники.
У 1920 році Дублянщина стала центром сільради. В 1923 році входила до складу Руновщанського району Полтавського округу і налічувала 772 жителі. До складу міста Дублянщина увійшла в 1929 році.
Населення На Дублянщині проживає понад 1700 мешканців — 937 домогосподарств. Забудова — переважно приватні одно- та двоповерхові будинки.
Інфраструктура На сході селище межує з залізницею, на якій розташовані локомотивне та вагонне депо, тепловозоремонтний завод.
Заклади освіти На Дублянщині функціонує загальноосвітня середня школа № 22 (вул. Низова, 8). В селищі працює дитячий садок «Барвінок» (пров. Сосновий, 2).
Транспорт Основна транспортна магістраль Дублянщини — вулиця Охтирський Шлях (колишня — Петропавлівська (до 1930-х), згодом — вул. Сакко (до 2024), на честь учасника американського руху за права робітників, анархіста Ніколи Сакко). Вулиця Охтирський Шлях — міське продовження автошляху національного значення Суми — Полтава.
Громадський транспорт муніципальні автобуси та приватні маршрутні таксі №№ 29, 34, 61, 62.
Зупинки громадського транспорту «Вулиця Зої Космодем'янської»; «22-а школа»; «Дублянщина».
На північ від селища розташований пасажирський залізничний зупинний пункт Дублянщина на електрифікованій лінії Полтава — Харків, проте ним користуються зазвичай мешканці селищ Затурине та Крутий Берег.
Відпочинок Дублянщина — звичне місце літнього відпочинку багатьох полтавців. Дублянщанські пляжі найчистіші в межах міста. Пляж «Хвиля» на Ворсклі — офіційна зона відпочинку Подільського району Полтави. Пляж має усю необхідну інфраструктуру, працює рятувальна станція.
Однак улюбленим місцем відпочинку самих мешканців Дублянщини є «Зелений острів». Крім сімейного відпочинку, «Зелений острів» традиційне місце урочистостей залізничників на їх професійне свято.
Пам'ятники У 1967 році в сквері поряд з зупинкою автотранспорту «Дублянщина» (вул. Сакко, 173) споруджений пам'ятний знак на честь воїнів-земляків — жителів Дублянщини, які загинули на фронтах німецько-радянської війни. У 1983 році, поряд з пам'ятним знаком, встановлений обеліск на могилі радянського воїна, який загинув у вересні 1943 року при визволенні міста.
Галерея
Примітки