Київ поділяється на десять адміністративних міських районів, утворених за радіальним принципом і назв за географічним принципом (окрім Шевченківського району, названого на честь Тараса Шевченка). Державна влада в кожному районі представлена районною державною адміністрацією, яку очолює її голова. Районні ради були скасовані після місцевих виборів 31 жовтня 2010 рокуКиївські райради остаточно ліквідували  — Україна — ТСН.ua .

Сучасний адміністративний поділ Києва У 2001 році в Києві була проведена адміністративна реформа, в ході якої з 14 районів були утворені 10 — сім на правому березі Дніпра і три на лівому. Районам були присвоєні географічно прив'язані імена, а кордони пройшли головними міськими авто- і залізничними магістралямиРішення Київської міської ради № 162/1139 від 30 січня 2001 року «Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва » // картка Рішення (на сайті ВР) Рішення Київської міської ради від 29 листопада 2001 року № 126/1560 «Описи меж нових адміністративних районів міста Києва (уточнені)» .

Населення і площа сучасних районів Район Площа, км² Населення, осібСтаном на 1 січня 2016 року Густота населення, осіб/км² Місцерозташування Голосіївський 156 253,1 тис. 1584 Правий берег Дніпра Оболонський 110 315,5 тис. 2868 Правий берег Дніпра Печерський 27 152,0 тис. 5630 Правий берег Дніпра Подільський 34 198,1 тис. 5826 Правий берег Дніпра Святошинський 110 340,7 тис. 3097 Правий берег Дніпра Солом'янський 40 364,8 тис. 9120 Правий берег Дніпра Шевченківський 27 230,2 тис. 9208 Правий берег Дніпра Дарницький 134 314,7 тис. 2480 Лівий берег Дніпра Деснянський 148 358,3 тис. 2421 Лівий берег Дніпра Дніпровський 67 354,7 тис. 5294 Лівий берег Дніпра

Відповідність нових районів старим Нові райони (з 2001 року) Відповідність нових районів районам, що існували до 2001 року ГолосіївськийМосковський і частини Залізничного, Печерського та Харківського Дарницький частини Дарницького і Харківського ДеснянськийВатутінський ДніпровськийДніпровський і частина Дарницького ОболонськийМінський, частина Подільського Печерський частини Печерського, Старокиївського і Московського Подільський частини Подільського і Шевченківського СвятошинськийЛенінградський з частиною Радянського Солом'янськийЗалізничний і Жовтневий Шевченківський частини Старокиївського, Шевченківського та Радянського

Склад районів Адміністративний район Історичні місцевості, житлові масиви та промислові зони Голосіївський Голосіїв, Китаїв, Мишоловка, Саперна слобідка, Добрий Шлях, Корчувате, Деміївка, Теремки-I, Теремки-II, Віта-Литовська, Феофанія, Пирогів, Нижня Теличка, Паньківщина, ВДНГ, Монтажник, Комсомольське, Жовтневе, промзона «По вулиці Васильківської», промзона «Пирогово», промзона «Корчувате», промрайон «Теличка» Дарницький Нова Дарниця, Харківський масив, Позняки,Осокорки, Бортничі, промзона «Осокорки», промзона «Позняки», промзона «Бортничі», промрайон «Дарницький» Деснянський Вигурівщина-Троєщина, Лісовий масив, селище Троєщина, Биківня, Радистів та Куликове, окремі вулиці житлового масиву Соцмісто, промрайон Дніпровський, промрайон Троєщина Дніпровський Соцмісто, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Русанівка, Березняки, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Воскресенка, Русанівські сади, Гідропарк, Труханів острів, Райдужний масив, Північно-Броварський масив, ДВРЗ, промрайон «Дніпровський», промрайон «Воскресенське» Оболонський Оболонь, Вишгородський масив, Мінський масив, Пріорка, Пуща-Водиця, ДВС, Петрівка, промрайон «Подільсько-Куренівський» Печерський Печерськ, Липки, Звіринець, Теличка, Чорна гора, Саперне поле, Черепанова гора Подільський Поділ, Куренівка, Пріорка, Мостицький масив, Виноградар, Вітряні гори, Село Шевченка, Біличе поле, Берковець Святошинський Микільська Борщагівка, Південна Борщагівка, Братська Борщагівка, Михайлівська Борщагівка, Перемога, Жовтневе, Святошин, Академмістечко, Авіамістечко, Біличі, Новобіличі, Ґалаґани, промрайон «Микільська Борщагівка», промрайон «Відрадний», промрайон «Нивки» Солом'янський Солом'янка, Батиєва гора, Залізничний масив, Першотравневий масив, Чоколівка, Олександрівська слобідка, Турецьке містечко, Шулявка, Залізнична колонія, Пронівщина, Совки, Жуляни, Кадетський гай, Відрадний, Грушки, Караваєві дачі, Новокараваєві дачі, промрайон «Відрадний», промрайон «Біля станції Пост-Волинський» Шевченківський Лук'янівка, Кудрявець, Татарка, Сирець, Волейків, Шулявка, Нивки, Солдатська слобідка, промзона «По вулиці Дегтярівській»

Історія адміністративно-територіального поділу Києва

Дорадянський устрій Перший офіційний адміністративний поділ міста на частини відбувся наприкінці XVIII століття. Згідно з указом імператриці Катерини ІІ від 17 квітня 1787 року було затверджено план КиєваОб утверждении плана города Киева / , яким визначалася частина для будівництва кам'яних споруд, яка отримала назву Володимирова, на честь св. Володимира — Хрестителя Русі. Ця частина міста займала територію нинішніх Липок та Печерська. Цим же указом визначалося ще дві частині міста — Старий Київ та Поділ.

На картах 1803 і 1812 років частини міста були зазначені під номерами. Перша — у районі Липок та Печерська, друга — у Старому Києві та третя — на Подолі.

На початку 1830-х років у місті налічувалось вже п'ять частин. Починаючи з жовтня 1834 року, за указом імператора Миколи І Київ поділявся на шість частин: 1-шу Печерську, 2-гу Либідську, 3-тю Палацову, 4-ту Старокиївську, 5-ту Подільську і 6-ту ПлоскуОб утверждении плана города Киева / .

Починаючи з 1874 року, коли було затверджено черговий офіційний план міста, міські частини було названо поліцейськими дільницями.

У березні 1879 року було утворено дві нові поліцейські дільниці: Бульварну та Лук'янівськуПриказъ кіевского полиціймейстера по полиціи 11-го марта 1879 года // Кіевлянинъ. — 1879. — № 31. — 13 марта. — С. 1. .

У 1902 році у Києві було вісім полицейських дільниць: 7. Бульварна, 2. Либідська, 8. Лук'янівська, 3. Палацова, 1. Печерська, 6. Плоска, 5. Подільська, 4. Старокиївська ()Районы Киева: древность и реальность // Клуб Корінного Киянина, 6 травня 2016.

На жовтень 1917 року в Києві існувало 8 районних дум: Либідська, Лук'янівська, Печерська, Подільська (з місцевістю Плоске й Трухановим островом), Пріорська-Куренівська (включала Пущу-Водицю), Солом'янська, Старокиївська, Шулявська-Бульварна.

Радянський довоєнний

У березні 1921 в Києві більшовики створили 6 партійно-територіальних районів: Деміївський, Міський, Печерський, Подільський, Солом'янський, Шулявський. У жовтні 1922 року територію міста було поділено на десять міліцейських районів: Центральний, Бульварний, Подільський, Шулявський, Либідський, Солом'янський, Печерський, Деміївський, Святошинський та КуренівськийПостановление Президиума Киевского губисполкома от 16 сентября 1922 года № 35 // План-справочник города Киева. 1923 г. — .: Изд-во «Правда», 1923. — К. 17–20. . Натомість партійно-територіальних районів станом на 1923 рік залишалося вже п'ять: Подільський, Печерський, Солом'янський, Шулявський та ДеміївськийПостановление Президиума Киевского губисполкома от 16 сентября 1922 года № 35 // План-справочник города Киева. 1923 г. — . : Изд-во «Правда», 1923. — К. 13, 14. .

У січні 1924 року Печерський район було перейменовано на Ленінський, у грудні 1924 року Подільському району було надану назву ПетрівськийУрочистий об'єднаний Пленум Губвиконкому та Міськради [12 грудня 1924 року]. Перейменування Подолу в район імени тов. Петровського // Більшовик : газета. — Київ, 1924. — № 284 (1182). — 13 грудня. — С. 3.. У 1923 року Шулявський район був перейменований на Раковський, на честь Християна Раковського, з 1927 року — Жовтневий район.

Кількість районів, як і їхні межі, не були сталими, постійними, вони весь час змінювались. У 1922–1925 роках у місті було п'ять районів, в 1927 році — сім, а в 1932 році — чотири.

У травні 1933 було утворено 4 міські районні ради.Постанова Президії ВУЦВК № 299 від 20 травня 1933 «Про утворення міських районових рад у м. Києві» (ЗЗРРСУУ № 23, ст. 299, с. 11 (pdf-стор. 529))

(?)Після перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва, Київська міськрада 11 березня 1934 року постановила утворити в місті чотири райради (за кількістю районів): Ленінську, Сталінську, Петрівську і Жовтневу, що й було здійснено (?) під час виборів 1934 року.

В 1935 році на базі земель селищ Осокорки, Позняки, Биківня, Аварійного, хуторів Червоного та ім. Тараса Шевченка, колишніх слобідок Микільської, Кухмистерської, Воскресенської та Передмістної було утворено Дарницький районПостанова Президії Центрального Виконавчого Комітету УСРР від 3 квітня 1935 року «Про утворення Дарницької міської районної ради і поширення міської смуги м. Києва» // Збірник законів та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. — 1935. — № 11–12. — 15 квітня. — С. 7. — Стаття 54..

4 квітня 1937 року ЦВК УРСР було затверджено постанову, за якою у Києві замість п'яти районів (Ленінського, Сталінського, Жовтневого, Петрівського і Дарницького) утворювалося вісім: Ленінський, Сталінський, Молотовський, Кагановичський, Кіровський, Жовтневий, Петрівський і ДарницькийПостанова Президії Центрального Виконавчого Комітету УРСР від 4 квітня 1937 року «Про організацію в м. Києві 3-х нових районних рад» // Збірник законів та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. — 1937. — № 16. — 29 квітня. — С. 1. — Стаття 54...

Ленінський район охоплював невелику територію навколо сучасного Хрещатика. Територія району — 280 га. Сталінський район займав територію навколо залізничного вокзалу від вулиці Леніна, Солом'янку, залізничну колонію, селище Першого Травня та Олександрівську слобідку. Територія району — 1765 га. Молотовський район, виділений з існуючого Жовтневого району, включав в основному територію Лук'янівки та частину центру — новостворюваний Урядовий майдан, вулицю Короленка від її початку до вулиці Леніна, територію вулиці Гершуні, Нероновича та Дмитрівської. Територія району — 980 га. Кагановичський район займав територію навколо Червоноармійської вулиці, а також всю Сталінку, Забайків'я, Совки, Голосіїв та Мишоловку. Територія району — 5480 га. Кіровський район утворено в основному на базі Печерська, Звіринця та Телички. Територія району — 2120 га. Жовтневий район у свої межі включав територію Шулявки, Караваєвих Дач, Сирця, селища Шевченка та Святошина. Територія району — близько 10 тис. га. Петрівський район займав територію сучасного Подолу, Куренівки, Пріорки та Пущі-Водиці. Нагірну частину Татарки та Юрковиці було передано до Молотовського району. Це був найбільший район міста, його територія складала 13 738 га. Дарницький район займав територію всього лівобережжя міста, а також Труханів острів. Територія району — 8580 гаЦваль Є. Нове адміністративне районування Києва: Короткий нарис // Соціалістичний Київ. — 1937. — № 4. — С. 39–40..

9 квітня 1938 року постановою ЦВК УРСР було утворено Залізничний район, до якого відійшла частина території Сталінського і Кагановичського районів. До складу новоутвореного району увійшли селище Першого Травня, Чоколівка, Олександрівська слобідка, Батиєва гора, непарний бік вулиці Саксаганського (від рогу вулиці Короленка до вулиці Комінтерну), вулиця Комінтерну від залізничного вокзалу до вулиці Саксаганського, смуга відчуження вздовж залізниці від вокзалу до Поста ВолинськогоУ новому Залізничному районі столиці // Пролетарська правда. — 1938. — № 80 (4886). — 8 квітня. — С. 3..

Такий адміністративний устрій зберігався до початку окупації міста у вересні 1941 року.

Під час нацистської окупації