«Нічний Гаспар» () — фортепіанний цикл Моріса Равеля, написаний в 1908 як музичні ілюстрації до віршів у прозі Алоізіуса Бертрана з його однойменного збірника; зображення «нічного», онірічного, потойбічного світу, населеного дивними істотами — чи то реальними, чи то удаваними.
Складається з трьох п'єс. «Ундіна» () «Шибениця» () «Скарбо́» () Про цей твір сам Равель сказав: «Gaspard дався мені надзвичайно важко, але це цілком закономірно, адже саме він є автором цих поем. Моє прагнення — висловити за допомогою нот те, що поет передає словами». Назва «Гаспар» походить від його первісної перської форми й означає «охоронець царських скарбів». Таким чином, «Гаспар ночі» або «скарбник ночі» створює алюзії на того, хто володіє всім коштовним, темним, загадковим і, можливо, навіть похмурим.
Цикл вимагає від виконавця великий віртуозності і відноситься до найбільш технічно важким творів за всю історію фортепіанної музики; про «Скарбо» Равель говорив, що навмисне хотів скласти п'єсу ще важчу, ніж «Ісламей» Балакірєва.
Авторський рукопис «Нічного Гаспара» зберігається зараз в Техаському університеті. У 1988 році Маріюс Констан () створив оркестрування цієї п'єси.
Посилання
Морис Равель — стаття з розповіддю про твір та російськими перекладами текстів А. Бертрана Gaspard de la nuit — тексти А. Бертрана в оригиналі