Дома лежить дівчинонька в маминих перинах, А козачок молоденький - на глибоких долинах. Дівчинонька молоденька зимной води просить, А над бідним козаченьком ворона голосить. Над дівчинов молоденьков отець, мати плаче, Над козаком ізраненим чорний ворон краче. "Не крач, не крач так сумненько, чорний вороночку, Понад мою кервавую молод головочку! А полети додомоньку, скажи дівчиноньці, Що я марне тут загибнув в зелен муравоньці". "Як ся наїм твого м'яса, вип'ю очі твої, Аж тогді я полечу к діві молодої".