Степан Климентійович Трохимчук (псевдо: «Недоля», «Кирея»; 1909, м. Тучин, нині Рівненський район, Рівненська областьОлександр Денищук «Боротьба УПА проти німецьких окупантів», Т.1 «Волинь», 2008 — † , Рівне) — український військовик, сотенний (березень—9 жовтня 1944) та курінний УПА (9 жовтня—16 червня 1944)Літопис УПА. Нова серія. – Т. 11. Мережа ОУН(б) i запілля УПА нa території ВО «3аграва», «Typiв», «Богун» (серпень 1942 – грудень 1943 pp.) / Упоряд. В. Ковальчук. – С. 702, 708..

Бойовий шлях

Народився майбутній курінний 13 липня 1909 року на берегах Горині, у м. Тучин (тепер Гощанський район, Рівненська область)Державний архів Рівненської області, ф. 740, оп. 4, спр. 113 [file:///home/olehadmin/Завантажене/NEgvSDhIVE1SU0pDN2c9PQ-1.pdf Церковно-метрична книга про народження, шлюб, смерть, с.Тучин, 1908-1916 рр.], арк. 38, №18.. У юнацькі роки був активним учасником місцевого осередку освіти та «Пласту».

Служба у Війську Польському. Служба в легіоні «Роланд» У 1939 році він був мобілізований до Війська Польського, брав участь у польсько-німецькій війні 1939 р. В польській армії отримав чин капрала. Невдовзі опинився в німецькому полоні. Там налагодив зв'язки з членами ОУН і вступив у її лави. Трохимчука посилають у школу командирів у Мюнхен.Литвинчук Д. Від Горині до Колими — Рівне: «Азалія», 1998. — 39 с., С.15-16.

У 1941, за кілька днів після початку німецько-радянської війни, був зачислений до складу створеного 25 лютого 1941 року, за санкцією начальника абверу В. КанарісаОрганізація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України. — К.: Наук. думка, 2005. — 495 с., С.61, легіону «Роланд»Побігущий Є. Дружини Українських Націоналістів на Білорусі // Дружини Українських Націоналістів у 1941–1942 роках. – Мюнхен, 1953. – С. 12–18.. С. Трохимчук опиняється у таборі Заубердорф (біля Відня) наприкінці червня. 24 липня німецьке командування вирішило використати українську частину в прифронтовій смузі. Легіон відправили в район м. Дубоссари (Молдова), де він і знаходився до початку серпня. Саме тоді легіон неочікувано роззброюють, розформовують, а більшу частину особового складу відправляють назад до Зауберсдорфа. Причиною такої різкої переміни у ставленні німецького командування до українського формування сам С. Трохимчук називає конфронтацію між С. Бандерою та німецькою окупаційною владоюУкраинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы: в 2 т. Т. 2: 1944–1945 — М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012. — 1167 с., С. 474–475.

Боротьба в УПА проти німців Після розформування, Степану Трохимчуку вдається втекти в Україну. Він повертається на рідну Рівненщину, де відновлює зв'язки з ОУНР. Наприкінці 1942 року, з посиленням режиму німецькою окупаційною владою, починає ряд заходів зі створення загонів народної самооборони, що згодом стане основою для розгортання на її базі сотні УПА. Загін досить швидко набирав у кількості, адже Тучин, де провадив свою діяльність Трохимчук (тепер уже під псевдо «Недоля»), мав досвід організованого тут улітку цього ж року загону УНРА керівником ОУНР на Волині В. РобітницькимПатриляк І. К., Боровик М. А. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду. Ніжин, 2010. — 590 с., С.325. Згодом, курінь «Недолі» носитиме ім'я саме цього видатного підпільника.

24 березня 1943 року сотня «Недолі» вкупі з сотнями «Жука» (сотенний Бричко Йосип), «Очмани» (сотенний Шевчук Дмитро Несторович) та «Клена» (сотенний Новак Григорій Онисимович), загальною чисельністю близько 200 бійців УПА, здійснили відчайдушний напад на німецький концтабір Осада Креховецька і звільнили 176 в'язнів концтабору. Концтабір знаходився в селі Нова Українка (сучасна назва) Рівненського району й охоронявся німцями та поляками.

Наприкінці серпня 1943 С. Трохимчук за домовленістю з вартою вивозить із німецьких складів зброю, що розміщувалася в селі Городище (Рівненський район): чотири підводи гвинтівок та одну підводу боєприпасів до нихДенишук О. C. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій у 2-х томах. Т.l: Волинь. Рівне: ППДМ. 2008. — 448 c., С. 111.. Перед жнивами в Тучині спалюють будинок крейсляндвітра разом з документацією на відправку населення у Німеччину та на здачу продуктів. Після цього нападу гітлерівці розстріляли родину Кликів у Тучині — п'ять осіб.Литвинчук Д. Від Горині до Колими — Рівне: «Азалія», 1998. — 39 с., С. 14. Через короткий час відділ «Недолі» роззброїв німців (близько 15 осіб) у бункері в містечку Тучин. Бою і жертв не булоДенишук О. C. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій у 2-х томах. Т.l: Волинь. Рівне: ППДМ. 2008. — 448 c., С. 145.. Масштаби впливу С. Трохимчука на ситуацію в Тучинському районі можна відтворити за спогадами очевидця: «Недолі», на противагу німцям, удалось організувати свою адміністративно-господарську владу.

У вересні 1943 року, Організаційно-мобілізаційна референтура Рівненського військового надрайону призначає «Недолю» на пост курінного командира в теренових сотнях Тучинського району, з правом створити курінний штаб і керувати майбутніми акціями повстанцівЛітопис УПА. Нова серія. УПА і запілля на ПЗУЗ. 1943–1945. Нові документи. — Київ — Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 2010. — Нова серія, Т. 14. — 640 с., С. 242.

Активність та нахабність курінного Трохимчука під самим носом у рейхскомісара Е. Коха, штаб якого знаходився у м. Рівному, сусідньому з Тучинським районом, безумовно дратувала нацистів. Тому у грудні, за свідченнями розвідки УПА, в Тучинський район стягнули близько 2000 німців, очевидно для облави на лісЛітопис УПА. Нова серія. УПА і запілля на ПЗУЗ. 1943–1945. Нові документи. — Київ — Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 2010. — Нова серія, Т. 14. — 640 с., С. 221. Плани перекреслила зміна ситуації на фронті, де ініціатива повністю прейшла до СРСР. На території України на захід від Дніпра було проведено 10 самостійних наступальних операцій Червоної арміїПатриляк І. К., Боровик М. А. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду. Ніжин, 2010. — 590 с., С. 151. «Недоля» вміло скористався передислокацією німецьких військ на фронт та ослабленням нацистів на місцях і завдав відступаючим прощального удару: сотенний вкотре напав на містечко Тучин на початку січня; повстанцям вдалося забрати награбовану німцями худобу, а також борошно з місцевого млинаДенишук О. C. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій у 2-х томах. Т.l: Волинь. Рівне: ППДМ. 2008. — 448 c., С. 234..

Боротьба в УПА проти радянської влади «Недоля» наприкінці січня 1944 р. отримав наказ від надрайонного керівництва ОУН розпустити свою сотню на період проходження німецько-радянського фронту, а самому перейти у підпілля. Ця вказівка була ним виконанаРеабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Рівненська область. — Кн. 1. — Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2006. — 578 с., С. 417. 27 січня Червона армія розпочала Луцько-Рівненську наступальну операцію, що тривала до 11 лютого 1944 року. За її результатом, військам Вермахту було завдано нищівної поразкиПатриляк І. К., Боровик М. А. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду. Ніжин, 2010. — 590 с., С. 153. Волинь знову опинилася в лабетах радянської влади. Для «Недолі», як і для УПА загалом, захоплення Червоною армією України, зокрема і Волині, означало лише зміну однієї окупаційної влади на іншу. Поява нового ворога диктувала нові правила боротьби.

У захоплених Червоною армією в 1944 р. районах розпочато цілу примусову мобілізацію. Разом з поповненням радянських збройних сил ставилося завдання позбавити УПА можливості залучати необхідні людські резерви для власних цілей. Знало радянське керівництво і про проведення мобілізації чоловічого населення Волині у лави УПА ще до приходу Червоної арміїРеабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Рівненська область. — Кн. 1. — Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2006. — 578 с., С. 416. Обставини вимагали від «Лісової армії» рішучих дій у відповідь. Керівництво військової округи «Богун» вдається до повторної форсованої мобілізації.

Після того як фронт перетнув річку Горинь, «Недоля» отримав наказ негайно приступати до організації куреня шляхом збору всіх осіб, що мають військову підготовку. Курінь, що мав слугувати резервом для основних частин УПА, отримав кодову назву «Загін імені Робітницького» та був прикріплений до ВО «Заграва».

Діяльність керівника новоствореного куреня «Недоля» починає з притаманною йому рішучістю. 9-10 лютого 1944 року було зупинено та розігнано дві мобілізаційні колони, що слідували на формувальний пункт, а 14 лютого Трохимчук знову здійснює напад на Тучин. Цього разу було закидано гранатами та обстріляно районні відділи НКВД і НКГБ, а також РК КП(б)УУкраинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы: в 2 т. Т. 2: 1944–1945 — М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012. — 1167 с., С. 68. За повстанцями «Недолі» почалося справжнє полювання. У березні, в район Пустомитського лісу (неподалік Тучина), де в той час дислокувався курінь, було кинуто частини регулярної армії, а також залучено радянських партизанів, які чудово володіли особливостями тактики ведення лісової війниЛітопис УПА. Нова серія. УПА і запілля на ПЗУЗ. 1943–1945. Нові документи. — Київ — Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 2010. — Нова серія, Т. 14. — 640 с., С. 233.

У березні-квітні 1944 «Недолі» підлягали сотні В. Ботана («Квітка»), Д. Шевчука («Очмана»), «Левадного», кавалерійська сотня В. Кирика-Петрука («Деркач»), відділ «Хмари», старшинська школа «Свища», загалом чисельністю до 500 осіб.

Весна проходила в постійних зіткненнях з більшовиками. Під час однієї з таких операцій ВВ НКВД за участю частин ЧА, десь у середині квітня 1944 р., повстанці зазнали значних втрат, курінь розпався на окремі сотніЛітопис УПА. Нова серія. Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944–1946. Документи і матеріали. — Київ — Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 2005. — Нова серія, Т. 8. — 1448 с., С. 22.

Наприкінці квітня, загін «Недолі» чисельністю 280 осіб за наказом командира УПА-Північ Дмитра Клячківського переведено з групи ВО «Заграва» до групи ВО «Тютюнник»Літопис УПА. Нова серія. Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944–1946. Документи і матеріали. — Київ — Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 2005. — Нова серія, Т. 8. — 1448 с., С. 596. С. Трохимчук був призначений командиром з'єднання «Хмельницький».

1 травня С. Трохимчук одержав наказ продовжити мобілізацію і приготувати курінь до відходу в інший терен. Під час виконання цього наказу курінь був захоплений у Тучинському районі більшовицькою великою акцією «чистки». В результаті курінь був розсіяний і відновити його не вдалось. Сам «Недоля» опинився в лапах НКВСЛітопис УПА. Нова серія. Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944–1946. Документи і матеріали. — Київ — Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 2005. — Нова серія, Т. 8. — 1448 с., С. 983.

Степан Трофимчук-«Недоля» був захоплений у полон оперативною групою НКВС 16 червня 1944 року в с. Малятин Тучинського району.

Загибель і пам'ять Слідчі допити проводились у Рівному, а потім у Києві до кінця 1944 року. Присудили до страти через повішення. Показова страта членів ОУН та УПА, серед яких був і Трохимчук Степан («Недоля») здійснена 4 січня 1945 на центральній площі (нині — площа Театральна) в РівномуРеабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Рівненська область. — Кн. 1. — Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2006. — 578 с., С. 180. У Рівному на Театральній площі в 1997 встановлений пам'ятний знак з написом «Тут, на цьому місці, 4 січня 1945 року органами НКВС було страчено славетних бійців за честь і волю України — вояків Української Повстанської Армії…». У списку імен Трохимчук Степан Климентійович.

Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА † Командири УПА Боротьба УПА проти німецьких окупантів

Примітки

Джерела