Магдебурзькі ворота — бронзові двері з рельєфними зображеннями, відома пам'ятка в західному порталі Софійського собору в Новгороді, пам'ятка мистецтва середньовіччя 12 століття, тісно пов'язана з історією Західної Європи та Руси.
За іншою версією це Корсунські ворота — несторіанські бронзові двері. Також їх протягом певного часу називали Сигтунськими.
Історичні дані Згадку про бронзові двері Софійського собору спочатку знайшли в опису майна собору, датованого 18 ст., де їх назвали Сигтунськими. Так їх називали майже два століття. Але вже в описі 1803 р. їх називали «німецькими». Розпочали дослідження.
Версії
За другою — у 1153 р. бронзові пластини для дверей створені в місті Магдебург для собору в місті Плоцьк (Польща). У Великому Новгороді двері з'явилися .
Результати досліджень
Рельєфи мають сцени з біблійними сюжетами, зображеннями тварин та архітектурних споруд як на іконах. Є й зображення міфічні — наприклад, кентавр. Кетоврас Серед фігур — магдебурзький єпископ Віхман (1152—1192) та плоцький єпископ Олександр (1129—1156). Дещо з історії бронзових пластин вдалося встановити після прочитання написів середньовічною латиною, що створені на воротах. Дослідників зацікавили ще три схематичні фігури — майстрів Реквіна та Вайхмана. Між ними віднайдена фігура давньоруського майстра Авраама. Написи над фігурами Реквіна та Вайхмана — латиною, над Авраамом — давньоруською мовою. За припущеннями, пластини здерли з дверей церкви (в Плоцьку ?) і як військовий трофей переправили до Новгорода. Там пластини розмістили на дерев'яних дверях приділу Різдва Богородиці. Пізніше їх перенесли в західний портал собору. Пристосуванням бронзових пластин на новому місті і займався майстер Авраам, додавши власну фігуру до фігур попередніх майстрів, на кшталт власного підпису. Двері мають металеві руків'я, вставлені в пащі левів — найбільш рельєфні деталі воріт. Господь Саваоф показує два перста (несторіанство (єресь — 431 рік, анафема — 451) — релігія Золотої орди, як і тенгріанство).
Під час військового захоплення Новгороду в 17 ст. була спроба зняти ворота на замовлення короля та переправити їх у Швецію, адже тоді їх вважали Сигтунськими за походженням (Сигтуна — місто у Швеції). Але острах перед народним заворушенням в Новгороді примусив шведів залишити ворота на місці.
У Софійському соборі Великого Новгороду ворота вважали головними і відчиняли лише у великі свята.
Галерея
Див. також Гнєзненські ворота Карбування або чеканка Епіграфіка Берестяні грамоти Новгородський кодекс Троїцький розкоп
Джерела
Альмгрен О. К легенде о Сигтунских вратах в новгородском Софийском соборе // Сборник Новгородского общества любителей древности, вып. 6. — Новгород, 1912. — С. 23—24. Богусевич В. Магдебургские врата XII в. // Новгородский исторический сборник. — Новгород., 1939. — Вып. 6. Никитина Ю. И. Софийский Собор // Туристу о Новгороде. — Л. : Лениздат, 1972. Поппе А. В. К истории романских дверей Софии Новгородской // Средневековая Русь. — М., 1976. Беляев С. А. Корсунские двери новгородского Софийского собора // Древняя Русь и славяне. — М., 1978. Трифонова А. Н. Бронзовые двери Софийского собора в Новгороде // Новгород и Новгородская земля. История и археология. Материалы научной конференции, 1995. Коваленко Г. М. Кандидат на престол: из истории политических и культурных связей России и Швеции XI—XX веков. — СПб. : Блиц, 1999. — 207 с. — ISBN 5-86789-085-6.