Ешмун (, англ. Eshmoun) — фінікійський бог лікування та бог-покровитель Сидону.
Ім'я Згідно з Євсевієм Кесарійським, фінікійський автор Санхуніатон писав, що батько Ешмуна , «Праведник», спочатку породив сім синів, прирівняних до грецьких Кабірів або Діоскурів, не згадавши імені матері, а потім згодом народив восьмого сина від однієї із семи Титанід або Артемід. Ім'я Ешмун означає «Восьмий».
Історія Ешмун був відомий принаймні з періоду залізної доби в Сидоні. Йому поклонялися також у Тирі, Бейруті, на Кіпрі, Сардинії та в Карфагені, де на місці храму Ешмуна згодом звели собор Святого Людовика.
Неоплатонік Дамаскій також заявивDamascius, Vita Isidori 302::
Фотій (Бібліотечний кодекс 242), підсумовуючи Дамаскія, стверджує, що Асклепій із Бейрута був юнаком, який любив полювати. Його побачила богиня Астроноя (імовірно, Астарта), яка так переслідувала його любовними домаганнями, що він у відчаї кастрував себе і помер. Тоді Астроноя назвала юнака Паеоном «Цілителем», повернула його до життя теплом свого тіла і перетворила на бога.
Ешмун супроводжував Мелькарта під час його боротьби з Мотом і воскресив його після загибелі, давши відчути запах перепілкиАфіней, IX, 47, 392. Саме тому за архаїчних часів греки ототожнювали Ешмуна з Іолаєм, натомість за елліністичної доби — з Асклепієм.
Символом Ешмуна була змія або зміїний посох.
Найвизначніший храм Ешмуна розташовувався біля Сідона — в сучасному Бустан еш-Шейху. В Беріті був священний гай Ешмуна, в Карфагені храм Ешмуна знаходився у Бірсі і став останнім притулком мешканців міста під час його штурму римлянами у 146 р. до н. е.
Див. також Храм Ешмуна
Примітки
Джерела