Португа́льська мо́ва (língua portuguesa) — мова романської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Тепер це офіційна мова Португалії, Бразилії, Анголи, Мозамбіка, Кабо-Верде, Гвінеї-Бісау, Сан-Томе і Принсіпі, Східного Тимору і Макао.
Португальська мова займає сьомуМісце оцінюється як середнє між даними Encarta та Ethnologue позицію серед мов світу за кількістю носіїв (понад 200 мільйонів), і перше у Південній Америці (186 мільйонів, понад 51 % населення). Також це важлива лінгва-франка в Африці. Португальська поширилася по всьому світу в XV і XVI століттях, коли Португалія встановила велику колоніальну і комерційну імперію (1415—1999), що простягалася від Бразилії в Америці до Макао в Китаї. Протягом цього періоду з'явилося багато креольських мов, заснованих на португальській мові, особливо в Африці, Азії і басейні Карибського моря.
Писемність португальської мови базується на латинському алфавіті. Історично, мова розвинулась з середньовічної галісійсько-португальської мови, що існувала на території сучасної іспанської провінції Галісія. Існують два основних варіанти — європейський (pt-pt) і бразильський (pt-br), що відрізняються один від одного на рівні фонетики, лексики, орфографії і, меншою мірою, граматики. В Анголі і Мозамбіку використовують європейський варіант португальської мови з великою кількістю лексичних запозичень з африканських мов. В інших країнах Африки португальська мова значною мірою креолізована.
Назва Португальській мові часто даються прізвиська: «мова Камоенса», за ім'ям автора епопеї «Лузіади» (Os Lusíadas), «Остання квітка Лаціо» (вислів Олавіо Білака) і «солодка мова» (вислів Сервантеса). Самі носії португальської мови називають себе «лузо́фонами» (lusófonos), від слова «Лузітанія» — назви римської провінції на території сучасної Португалії.
Географічне поширення
Португальська — єдина офіційна мова таких країн як Ангола, Бразилія, Португалія і Сан-Томе і Принсипі і найпоширеніша мова Мозамбіку. Це одна з офіційних мов Східного Тимору (разом з тетум і китайською) та Макао (разом з китайською). Нею широко розмовляють (але вона не має офіційного статусу) в Андоррі, Люксембургу, Намібії і Парагваї (в останній країні було 112 тис. носіїв згідно з переписом 2002 року). Португальські креольські мови — основні мови Кабо-Верде і важливі у Гвінеї-Бісау. У Кабо-Верде також значна частина населення розмовляє стандартною португальською мовою. Португальською мовою розмовляє близько 188 мільйонів чоловік в Південній Америці, 17 мільйонів в Африці, 12 мільйонів в Європі, 2 мільйони в Північній Америці і 610 тис. в Азії.
Співдружність португаломовних країн () — міжнародна організація, що складається з восьми незалежних країн, де португальська мова офіційна. Португальська також одна з офіційних мов Євросоюзу, Меркосур і Африканського союзу (одна з робочих мов) і одна з державних мов інших офіційних мов ще деяких організацій. Португальська мова набуває популярності в Африці, Азії, і Південній Америці як друга мова для вивчення.
Португальська (разом з іспанською) — найшвидше зростальна західна мова і, згідно з оцінками ЮНЕСКО, це — мова з найбільшим потенціалом зростання як міжнародна мова спілкування на півдні Африки і в Південній Америці. Очікується, що португальськомовні африканські країни матимуть повне населення 83 млн до 2050 року. Після підписання Бразилією договору про створення економічного ринку Меркосур з іншими південно-американськими країнами, такими як Аргентина, Уругвай і Парагвай, в цих країнах значно зросла зацікавленість у вивченні португальської мови. Демографічна вага Бразилії на континенті продовжуватиме підсилювати присутність португальської мови в регіоні.
Мова також починає набувати популярності в Азії, здебільшого завдяки значному зростанню числа носіїв у Східному Тиморі протягом останніх п'яти років. Макао стає китайським центром для вивчення португальської мови; хоча в перші роки 21-го століття використання мови там і було знижене, тепер воно зростає, оскільки португальська мова стала надавати можливості збільшення дипломатичних і фінансових зв'язків Китаю з португаломовними країнами.
У березні 2006 року в Сан-Паулу (Бразилія) був заснований Музей португальської мови.
Класифікація і пов'язані мови Португальська мова належить до Західно-іберійської гілки Романських мов та має тісні зв'язки з такими членами цієї групи: Галісійською мовою і мовою фала, її найближчими родичами. Див. нижче. Іспанською мовою, найближчої до португальської серед великих мов. Див. також Відмінності між іспанською і португальською мовами. Мірандською, іншою західно-іберійською мовою, що існує в Португалії. Юдео-португальською мовою і ладіно, мовами сефардських євреїв, близькими до іспанської та португальської мов.
Латинська та інші романські мови Див. також: Португальський словник: З латинської мови до португальської для детального опису зміни звуків.
Відмітною особливістю португальської мови є те, що вона зберегла наголошені голосні звуки вульгарної латинської мови, які були дифтонгалізовані в інших романських мовах. Порівняйте: , , , від , або , , , від . Іншою характеристикою ранньої португальської мови була втрата інтервокальних звуків l і n, що іноді завершується поглинанням двох навколишніх голосних звуків, або вставкою голосного звуку в проміжку. Порівняйте: лат. salire, tenere, catena, ісп. salir, tener, cadena, порт. sair, ter, cadeia.
Коли елізованим приголосним був n, він часто назалізував попередній голосний звук, порівняйте: лат. manum, rana, bonum, порт. mão, rãa (тепер rã), bõo (тепер bom). Цей процес був джерелом більшості носових дифтонгів, які є типовими для португальської мови. Зокрема, латинські закінчення -ane-, -anu- і -one- стало -ão в більшості випадків, порівняйте: лат. canem, germanum, rationem з суч. порт. cão, irmão, razão та їх множиною cães, irmãos, razões.
Попри очевидну лексичну і граматичну схожість між португальською мовою та іншими романськими мовами за межами західно-іберійської гілки, вони не є взаємно зрозумілими до практичного ступеня. Носіям португальської мови зазвичай буде потрібне деяке формальне вивчення основної граматики і словника перед тим, як вони зможуть розуміти навіть найпростіші речення тими мовами (і навпаки):
Ela fecha sempre a janela antes de jantar. (португальська) Ela fecha sempre a fiestra antes de cear. (галісійська) Ella cierra siempre la ventana antes de cenar. (іспанська) Ella tanca sempre la finestra abans de sopar. (каталанська) Lei chiude sempre la finestra prima di cenare. (італійська) Ea închide întotdeauna fereastra înainte de a cina. (румунська) Elle ferme toujours la fenêtre avant de dîner/souper. (французька) Вона завжди зачиняє вікно перед вечерею.
Відзначте, що частина лексичної розбіжності, вказаної вище, фактично прибуває від того, що різні романські мови використовують те ж кореневе слово з різними семантичними значеннями. Португальська, наприклад, має слово fresta, яке є родичем французького fenêtre або італійського finestra і так далі, але тепер це слово означає «розріз» в протилежність «вікну». Також, португальська має слово cear, родич італійського cenare і іспанського cenar, але використовує його в значенні «мати пізню вечерю», коли найчастіше слово, що означає «обідати» — jantar (пов'язано з архаїчним ісп. yantar) завдяки семантичним змінам в 19-му столітті. Галісійська має як слово fiestra (від середньовічного fẽestra, яке є джерелом португальського fresta), так і менш вживане xanela. Подібно до північних діалектів португальської мови, вона все ще використовує cear в його оригінальному значенні «обідати».
Галісійська і фала Основна стаття: Галісійська мова. Найближча мова до португальської мови — галісійська, якою розмовляють в автономному регіоні Галісія (північно-західна Іспанія). Обидві були колись єдиною мовою, відомою сьогодні, як галісійсько-португальська, але починаючи з політичного відділення Португалії від Галісії, вони частково розійшлися, особливо у вимові і словнику. Проте, основний словник і граматика галісійської мови все ще помітно ближче до португальської мови, ніж до іспанської. Зокрема, вона використовує майбутній умовний спосіб дієслова, особистий інфінітив і синтетичний давноминулий час (див. секцію про граматику португальської мови нижче). Взаємна зрозумілість досить хороша між галісійською і північною португальською мовою, але слабша між галісійською і мовою центральної Португалії.
Лінгвістичний статус галісійської щодо португальської мови спірний. Деякі автори, як наприклад Ліндлі СінтраLindley Cintra, Luís F. Nova Proposta de Classificação dos Dialectos Galego-Portugueses (PDF) Boletim de Filologia, Lisboa, Centro de Estudos Filológicos, 1971 (in Portuguese)., вважають, що вони — все ще діалекти спільної мови, не зважаючи на поверхневі відмінності у фонології і словнику. Інші, як наприклад Пілар Васкес КвестраVázquez Cuesta, Pilar «Non son reintegracionista», interview given to La Voz de Galicia on 22/02/2002 (in Galician)., переконують, що вони стали окремими мовами завдяки головним відмінностям у фонетиці і використанню словника і, меншою мірою, морфології і синтаксису. Офіційна позиція Інституту галісійської мови вважає галісійську й португальську незалежними мовами. Стандартна орфографія підкреслює особливості фонології галісійської мови для того, щоб показати її відмінності від португальської, наполягаючи на фонетичному написанні і відкидаючи, наприклад, португальські графічні угоди подібні до графонем nh, lh, j на користь ñ, ll, x.
Мова фала — інший нащадок португальсько-галісійської мови, якою розмовляє невелика кількість людей в іспанських містах Валверді-ду-Фресну Valverdi du Fresnu, Ас-Еллас і Са-Мартін-де-Требеллу (автономна область Естремадура, біля кордону з Португалією).
Похідні мови Основна стаття: Португальські креоли.
Починаючи з 16 століття, значні контакти між португальськими мандрівниками і поселенцями та африканськими рабами і місцевими населеннями приводили до появи багатьох піджинів (гібридних мов) із різним ступенем португальського впливу. Оскільки ці піджини стали рідною мовою подальших поколінь, вони еволюціонували в повністю життєздатні креольські мови, які були досить поширеними в багатьох частинах Азії, Африки та Вест-Індії до 18-го століття.
Деякі засновані на основі португальської мови або створені під впливом португальської мови креоли все ще існують сьогодні, ними розмовляє понад 3 мільйони людей у всьому світі, особливо люди часткового португальського походження. Основні райони їх поширення: Кабо-Верде, Західна Африка, район Біскайської затоки, Індія та Шрі-Ланка, Суринам та Нідерландські Антили.
Вплив на інші мови
Багато мов запозичили чимало слів із португальської. Португальська мова справила значний вплив на португальську бразильську мову, мову групи тупі-гуарані, що була поширена в Бразилії до 18 століття, і на мови, якими розмовляють в окрузі Сіккім на острові Флорес (Індонезія). На інших островах Індонезії португальські запозичення зустрічаються в ритуальних мовах.
Японсько-португальський словник Nippo Jisho (1603) був першим словником між японською та однією з європейських мов, продукт єзуїтської місіонерської діяльності в Японії. Продовжуючи роботу перших португальських місіонерів Dictionarium Anamiticum, Lusitanum et Latinum (анамітсько-португальсько-латинський словник), Александер ді Родес (1651) ввів «quốc ngữ» — сучасну орфографію в'єтнамської мови, засновану на орфографії португальської мови 17-го сторіччя. На романізацію китайської мови також, серед інших, вплинула португальська мова, особливо щодо китайських прізвищ, таких як «Mei».
Історія