Теодорик Бучацький-Язловецький (також Теодор, іноді Фридрих;Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 215, 240.Проф. д-р Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // 1378—1450Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 31./1456Jazłowieccy (01) Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456)… — S. 85.) гербу Абданк — польський шляхтич, урядник, дипломат, магнат Королівства Польського (зокрема, староста генеральний подільський). Засновник роду Язловецьких.
Життєпис Син Міхала Авданця, дідича Бучача, та його дружини Малґожати Коли (Колянки).
1401 року разом із братом Міхалом підтвердив батькову дарчу грамоту (фундацію) фарного костелуAkta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1875. — Т. 5. — S. 30—31. , у м. Бучачі, яке, за нез'ясованих обставин, йому довелося відкупити 1417 року від іншого власника (посідача) — Дерслава Конопки.hr. Stadnicki K. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki. — S. 147.
Разом із братами Міхалом і Міхалом «Мужилом» здобув замки Кам'янця, Смотрича, Скали, ЧервоногородаПроф. д-р Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — C. 27., що допомогло Владиславові II Яґайлу захопити Західне Поділля в русько-литовського князя Свидриґайла і приєднати після закінчення війни до Корони. 1431 року під час облоги Луцька стало відомо про несподіваний напад молдовського господаря Олександра Доброго на Коломийський, Галицький та Кам'янецький повіти; за наказом короля, терміново разом із братами повернувся, завдали поразок у сутичках, повернули частину награбованого та взятих у полон людейDługosz J. Dziejów polskich ksiąg dwanaście… — Т. 4. — S. 427. . Разом із братами Міхалом і Міхалом «Мужилом» допомагав королю Владиславові II Яґайлу звільнитися з полону Свидриґайла.Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 23 (прим.) Зазнав поразки в листопаді 1432 р. у битві на ріці Мурафі від союзника Свидриґайла князя Федора Острозького, до якого потрапив у полон (до травня 1433 р.) (за іншими даними, потрапив у полон до князя Федька Несвіцького, після чого був виданий великому князу Свидригайлові). ПораненогоBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. 42. Теодорика Б.-Я. як знатного бранцяBarącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 25. обміняли на комтура тевтонців Вернера фон Нессельроде, який потрапив у полон у битві під Дубками.
За розпорядженням від 1442 року мав право як подільський староста робити записи на суму до 50 гривеньГрушевський М. Барське староство . — С. 285—286.. Привілеєм короля на Кам'янецьке генеральне староство від 1442 р. Теодорик отримував право сплачувати щорічні «упоминки» ханові у кількості 200 гривеньКапраль М. Подільська шляхта XIV—XVI століть… — С. 700..
Був старостою кам'янецьким, червоногородським (1436 р.), 1437 р. через суперечки з королем Владиславом III Варненьчиком був позбавлений цих урядів (сидів у в'язниці за участь у змові проти короля Владислава III, склавши присягу, вийшов із неї). 1438 р. загинув брат Михайло під час війни з татарами. У серпні 1440 на судах у Львові йому (в документах має посаду червоногородського старости) протистояв подільський староста Пйотр Поляк Gąsiorowski A. Piotr Polak (zm. 1441/2) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 378—380. 1440 р. був у Старому Санчі, король Владислав III Варненьчик надав посади старости генерального подільського, каштеляна кам'янецького Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 580.. До 1442 р. за грошову позику королюBarącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 23. взяв у заставу Кам'янець. 1442 р. за успішний захист Поділля, також за посольство до хана Сеїд-Ахмета, що призвело до укладення перемир'я в Буді, де він перебував наприкінці вересня 1442 року Гулевич В. Кримське ханство й Північне Причорномор'я… — С. 5., отримав від великого князя Литви Казимира IV Яґеллончика у володіння прикордонні замки Калавур Тепер біля того місця розташоване місто Рашків (Молдова) на правому березі Дністра,Грушевський М. Чорноморська торговельна дорога XIV—XV в. Замки Каравул, Чорний город і Качибей // Історія України-Руси. Т. VI. Примітки. — С. 607—609. Чорногород, Хаджибей (сьогоднішня Одеса) 3000 золотих на їх упорядкування. Взимку 1443–1444 рр. здійснив невдалу спробу посадити господарем Молдавії Іллю І (Ілляша).
1447 р. в результаті походу приєднав до Подільського воєводства (внаслідок цього остаточно сформувалася його територія) північно-східні повіти із замками в Летичеві, Хмільнику, Караулі, звідки вигнав литовську залогу. За це, згідно даних польської дослідниці А. Дерфлерувни, потрапив у немилість до короля, яку Грушевський називав позірною (король «гнівав ся» Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 240.).
1448 р. був на з'їзді духовенства та шляхти в Любліні.Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 42.; успішно відбив набіг татар, відібрав великий ясирDługosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 52—53. 1449 року, гостюючи, перебуваючи в Сучаві, завів приязні стосунки з господарем Богданом, там уклав договір з ним, через що підтримував війну з волохами у 1450 р. Після загибелі сина Ілляша, господаря Романа II, двоюрідного брата Казимира IV Яґеллончика, з наказу короля, задля повернення трону господаря іншому брату короля Александрелу II вирушив 1450 р. у невдалий похід до Молдавії (вів за собою лицарів ПоділляDługosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 70., у якому загинули, зокрема, воєвода Русі Пйотр Одровонж, небіж Михайло Бучацький. 1452 р. через його помилки (або зраду), татари пограбували Поділля, вбили та забрали в полон деяких шляхтичів та їх родичівDługosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 104.
Після звільнення Кам'янця-Подільського від татар на Руських фільварках за кам'янецького старости Теодора Бучацького-Язловецького 1452 р. було закладено Вознесенську церкву.
Помер 1456 р. або: загинув у черговому поході до Молдавії 1450 року, коли, за наказом короля, допомагав взяти владу молодому Олександру IIBarącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 43.) загинув разом з Одровонжем в 1450 р. в битві проти молдавського господаря Богдана на Красному полі.Niesiecki K. Korona polska przy zlotej wolnosci… — T. 1. — S. 217..
Щоправда, в статті про руського воєводу Анджея Одровонжа є твердження про те, що восени 1464 року він був висланий до Теодора Бучацького з метою викупу з рук останнього Кам'янця, зміцнення міста та замку через очікуваний напад турків.Kiryk F. Odrowąż Andrzej // Polski Słownik Biograficzny. — 1978. — t. XXIII/3, zeszyt 98. — S. 542.
Польський дослідник О. Залуський наводить наступну епітафію на його надгробку: Theodoricus Buczacius, a Vladislao Jagellonidae, quod impiger militiae esset, Podoliae Toparcha constitutus; compressa seditione Michaelis Ducis Lithvaniae ad Dominationem adspirantis, caesisque sepius Barbaris Russiam incursantibus. Cum demum Dacae Regulum Alexandrum, jussu Casimiri in Patriam deducuret; parta de Bogdano, Polonis insigni victoria, in ipso felicitatis cursu, fato crudeli cecidit. Qui te amice lector, de hoc tumulo, plurimum salvere, et bene valerejubet. Tu vicissim, si pius es, ipsius animae Requiem precare.Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 43—44.
Маєтності, фундації
У віно від дружини Катажини (сестри ЯдвіґиAkta grodskie… — T. 12. — S. 400., дочки Кщона ( з Мартинова) отримав містечко Язлівець, яке обрав резиденцією; став підписуватись Теодорик на Бучачі та Язлівці. Близько 3 лютого 1436 р. підписав дарчу грамоту (тобто виділив кошти, майно) для костелу в Язловці в присутності кам'янецького латинського єпископа Павела з Боянчиць (привілей написаний у Заліссі)Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 26., яким село Незброди (нині Жнибороди) призначалося для утримання костелу й парафії. Біля 1448 р. надав кошти для розбудови замку в Язловці, яке, за даними тодішніх документів, уже користувалося правом маґдебурґії. Був фундатором монастиря домініканів з костелом Внебовзяття Богородиці в Червоногороді 1444 р., якому в 1448 р. король надав маґдебурзьке право. Великий князь Вітовт зробив 11 надань на Поділлі для Теодорика в період 1411—1430 рр.Капраль Мирон (Львів). Подільська шляхта XIV—XVI століть… — С. 699. Також володів Жванцем, який до нього перейшов від спадкоємців шляхтича Свичка з Ленчина, — S. 872. багатьма селами.
Шлюб, діти
Був одружений двічі. Перша дружина невідома, друга — Катажина з Язловця, Мартинова, Монастирища. У шлюбі (шлюбах) народилися: Бартош (Бартоломей) ( 1457 р., разом з Яном Лащем/) — староста кам'янецький Міхал ( 1511) — стольник і підкоморій галицький; підкоморій і староста кам'янецький Ян — одружений з Барбарою на Олеську (Олеською; Олеські — тодішні власники міста — гілка роду Сененських) Анна — дружина Менжика Порохницького Ельжбета — виходила тричі заміж: за Станіслава з Ходороставу (нині — Ходорів), Єжи Ганда з Бартодзії, Яна Масловського. 30 січня 1470 р. в суді Галича зроблено запис: Ельжбета зі Жмиґроду — дочка Теодорика Бучацького-Язловецького — продала дві третини прав власності на Мартинів, третину подарувала Янові Ко́лі («Старшому», помер 1472 р.Kołowie ) з Далейова — «succamerario» (підкоморію) галицькому.Akta grodskie i ziemskie… — T. 4. — S. 188—189. Малґожата — дружина НН. Ґневка.
Примітки
Джерела Банах І. Бучацькі на Підгайцях // Галицька брама. — № 135/36, 2006. Білецька О. В. Теодорик з Бучача — тримач середньовічного Качибея / Древнее Причерноморье. Материалы международной конференции VIII-е чтения памяти профессора Петра Осиповича Карышковского (11–12 марта 2008, Одесса). — Одесса, 2008. — с. 40–46.
Гулевич В. Кримське ханство й Північне Причорномор'я в період правління Гаджи Ґірея (1442—1466 рр.) // Український історичний журнал. — К. — 2014. — № 6 (519) (листопад—грудень). — С. 4—28. — ISSN 0130-5247. Дуда І. Бучацькі // Капраль М. (Львів). Подільська шляхта XIV—XVI століть у дослідженні Віталія Михайловського (Михайловський В. Еластична спільнота: Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття). — С. 693—703. Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства XV—XVI ст. — С. 157—178. Сіцінський Ю. Поділля під владою Литви. — Кам'янець-Подільський, 2009. — С. 79. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — 230 s. Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — Е. 2. — S. 218—221. Długosz J. Dziejów polskich ksiąg dwanaście… — Kraków : Drukarnia «Czasu», 1869. — Т. 4, 5. — 706 s. Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 85—86. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0.
Посилання Teodoryk Buczacki z Buczacza h. Awdaniec (ID: 2.578.6).
Попередник Староста генеральний подільський НаступникДавид Бучацький