Гребіне́ць примо́рський () або Вітри́льник () — вид молюсків класу двостулкових. Єдиний представник роду (Mizuhopecten, Patinopecten). Поширений в Східній Азії, в прибережних водах Японії, Кореї, Китаю, російських Примор'я, Сахаліну, Камчатки, а також Алеутських островів.
Назва Вітрильник () Гребінець хоккайдоський або Гребінець едзоський () Гребінець приморський () Гребінець японський ()
Опис Мушля молюска округлена, з вушками. Її верхня стулка пласка і брунатна, а нижня — опукла і біла. Мушля покрита 22-24 широкими радіальними ребрами. Найбільші мушлі мають ширину до 200 мм.
Гребінець харчується дрібними організмами, які ловить з планктону. Основною його харчування є детрит — поверхнева плівка ґрунту, насичена діатомовими водоростями і різними мікроорганізмами.
Тривалість життя гребінця становить близько 15 років. Вага м'яза великих особин близько 40 г. Статевозрілим молюск стає на третьому році життя. Нерестовий сезон триває в травні — червні. Самиця викидає близько 30 мільйонів ікринок. Личинки-вітрильники спочатку плавають у товщі води, а в липні вони осідають на водорості, і при досягненні 2 см гребінці починають вести дорослий спосіб життя.
Значення Гребінець приморський — промисловий молюск. Він є об'єктом аквакультури. Спосіб його розведення був винайдений в Японії, де його століттями споживають у їжу. За цим способом молодь не вирощують в спеціальних басейнах, а збирають у відкритому морі, виставляючи на шляху течій колектори, на які осідають личинки, що плавають. Колектори з осілою молоддю переносять у спокійне місце поблизу берега і залишають на невеликій глибині до наступного року. Навесні або на початку літа дорослий молодняк переносять у відкрите море. Через два або три роки, коли дорослі особини досягають 100—120 мм, збирають урожай. В їжу використовують м'яз, який закриває стулку мушлі. В давнину мушлі молюсків використовували як прикраси.
Посилання http://www.fegi.ru/primorye/sea/m_dvu2.htm http://www.ivin.narod.ru/scallops/m_yessoensis.htm