«Ки́евский телегра́ф» ( — Київський телеграф) — громадсько-політична літературна газета, заснована в 1859 році в Києві письменником Альфредом фон Юнком. Виходила з 1 (13 липня) 1859 року двічі на тиждень (з 1864-го — тричі) по 16 (28) червня 1876 року російською мовою.
Історія
У 1874 році газету у вдови Юнка відкупила Я. Гогоцька. Співпрацювали діячі Старої Громади: Михайло Драгоманов, Микола Зібер, Хведір Вовк (Волков), Микола Лисенко, Павло Чубинський, Павло Житецький, Володимир Антонович та інші.
У статтях і матеріалах, які публікувалися в «Киевском Телеграфе», розглядалися питання розвитку українського національного руху, економічні, політичні та культурні проблеми в Україні. Вийшов 71 номер газети.
Після прийняття Емського акту 1876 року і посилення україножерського курсу російського уряду газету було закрито 16 (28) червня 1876 року.
Експлуатація бренду
У травні 1994 року в Києві була створена щотижнева газета «Кіевскій телеграфъ», яку очолив Роман Кухарук, зі спекулятивним посиланням на «заснування» її в 1859 році. Однак це видання проіснувало лише кілька місяців.
З березня 2000 року газету «Кіевскій телеграфъ» почала видавати ЗАТ «Інформаційно-видавнича група Телеграфъ», яку очолив онук відомого кінематографіста Олексія Ярмольського Максим Павленко, який раніше працював в інформаційних агенціях «Deutsche Presse-Agentur» та «Інтерфакс-Україна», був радником Урядового секретаря Кабінету Міністрів Україниhttps://fakty.ua/ru/71644-glava-pravleniya-media-holdinga-quot-telegraf-quot-maksim-pavlenko-quot-polittehnologi-pytayutsya-primenit-svoi-navyki-v-teh-sferah-gde-oni-bespolezny-quothttps://versii.com/news/138430/https://versii.com/news/132125/. 16 липня 2003 року Максим Павленко через розбіжності з власниками ЗАТ покинув посаду за власним бажаннямhttps://www.dsnews.ua/politics/art10236. Почесний президент — народний депутат 5-го і 6-го скликань Андрій Деркачhttps://maidan.org.ua/arch/arch2002/1033423430.html.
У березні 2001 року газета була визнана «Періодичним виданням року»https://www.ludinaroku.com.ua/ru/award_tax/laureaty-lyudyna-roku-2000https://fakty.ua/ru/101992-quot-sportsmenka-goda-quot-yana-klochkova-quot-horosho-chto-v-ukraine-rastut-takie-kak-ya-quot.
У 2002, 2004 та 2006 роках «Журналістами року» визнані співробітники газети Олександр Юрчук https://korrespondent.net/ukraine/events/66628-v-kieve-nazvany-imena-obladatelej-titula-chelovek-goda-2002-obnovleno, Ірина Гавриловаhttps://versii.com/news/131827/ та Володимир Скачкоhttps://www.unian.net/common/37720-chelovek-goda-vse-pobediteli-obnovleno.html.
Головні редактори: 2000 рік — Сергій Кисельов 2000—2001 — Віктор Сльозко 2001—2002 — Сергій Мустафін 2002—2014 — Володимир Скачко
Шеф-редактори: 2000 — Максим Павленко 2001 — Сергій Мустафін 2002—2014 — Олександр Юрчук
Провідні журналісти у 2000—2010 рр.: Олександр Анісімов (редактор додатка «Православний світ»), Ірина Гаврилова, Сергій Гончаров, Ольга Дмитричева, Володимир Золоторьов, Олександр Корчинський, Давід Кобахідзе, Галина Костерева, Володимир Кравченко, Яна Мойсеенкова, Богдан Радченко, Андрій Рушковський, Олександр Сергій, Дмитро Скрябін, Марія Старожицька.
Художники-карикатуристи: Марина Туровська, Геннадій Чернявський
У паперовому вигляді нова газета виходила 554 рази упродовж 16,5 років. Тираж паперової версії коливався від 16 до 40 тисяч екземплярів. Номер № 52 (554) від 24 грудня 2010 р. став останнім в друкованому вигляді. Починаючи із січня 2011 р. «Киевский телеграф» існує лише в електронній версії, як інтернет-видання. З березня 2014 р. на сайті з'явилося лише 5 публікацій, остання — в серпні 2014 р., тобто сайт фактично перестав працювати.
Рух «Чесно» характеризує останнього головного редактора Володимира Скачка так: «Антиукраїнський публіцист, проросійський пропагандист».
Див. також Кіевская старина
Примітки
Література Довгич В. А. «Киевский телеграф» як соціальне явище // Журналістика. — К.: Вища школа, 1979. — Вип. 9. — С. 77-87. Довгич В. А. Периодическая печать Киева… Автореф. канд. диссертации. — М., МГУ, 1982. В. А. Довгич. Українська ідея в політичній теорії М. Драгоманова. — К.: КДУ, 1991. Віталій Довгич. Наш колега європейського масштабу: Піонерові нової національної преси Михайлу Драгоманову — 180 років // Детектор медіа. — 2021, 18 вер.
Скачко Володимир Сергійович. Антиукраїнський публіцист, проросійський пропагандист. // https://www.chesno.org/traitor/165/
Посилання
Стаття в Енциклопедії історії України ІІУ НАН України Номер за 16 квітня 1861 року .