Чемпіонат УРСР з футболу — футбольний турнір, у якому брали участь команди Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Історія Українські чемпіонати 1921—1935 та Весняні першості 1936 і 1937 років збирали усі найкращі футбольні сили республіки. Безумовними лідерами того часу були харківські футболісти, конкуренцію яким складали одесити, кияни, дніпропетровці, миколаївці та донбасівці.

Реформа союзного футболу, здійснена 1936 року, скасувала проведення республіканських чемпіонатів, зробивши їх складовою частиною всесоюзних розіграшів за ліговим принципом. Таким чином українські команди опинились розкиданими у різних дивізіонах радянського футболу, а звання чемпіона України, яким нагороджувались команди нижчих дивізіонів, втратило свій статус на довгі роки. Так, з осені 1936 по 1991 роки чемпіонами УРСР проголошувались команди, які перемагали в першій групі республіканської першості, у класі «Б» союзних змагань, а пізніше — у другій лізі. З 1950 року переможець здобував право виступати в чемпіонаті СРСР серед команд майстрів (клас «Б», пізніше — друга ліга) або грати в перехідному турнірі за право виступати там.

Окремим рядком в цьому часовому проміжку стояли короткотривалі чемпіонати 1941 та 1944 років (друга — під час розіграшу Кубка УРСР), в яких також взяли участь найсильніші на той час республіканські команди.

Деякий час республіканські футбольні змагання були багаторівневими (ешелонованими) і команди переходили з одного ешелону (групи чи класу) в інший. Такими змагання були до другої світової війни. Потім таку систему проведення змагань відновили на короткий час на початку 1950-х. У 1970 році змагання в Класі «Б» були зсунуті у четвертий рівень футбольної «піраміди» змагань, а чемпіонат УРСР пройшов у другій групі Класу «А». Щось схоже сталося у 1990-му році, коли Другу лігу було розділено, але тоді і усі республіканські змагання опинилися у четвертому дивізіоні змагань.

З 1964 по 1991 роки в УРСР паралельно розігрували два чемпіонських титули: один — серед команд майстрів української зони класу «Б» (з 1970-х— другої ліги), а другий — серед колективів фізичної культури.

Слід відзначити унікальну класифікацію команд, як команд майстрів і колективів фізичної культури, що було повязано з політично-економічнем устроєм радянських змагань. Професійний спорт у СРСР був поза законом і визнавався як таким, де такий атлет був «експлуатованим хижацьким буржуазним класом».Лекція 9. Професійний спорт як навчальна дисципліна. org2.knuba.edu.ua.Особенности спортивного профессионализма в Советском союзе. cyberleninka.ruПрофессиональный спорт в СССР. Начало. sov0k.livejournal.com. 11 червня 2016

Призери чемпіонатів УРСР За участі найсильніших збірних та команд республіки

СезонЧемпіон2-е місце3-є місцеКількість команд1921 Харків Одеса Миколаїв, Таганрог 8 1922 Харків Одеса Київ, Миколаїв 7 1923 Харків Донбас-2Другу збірну Донбасу представляла команда Юзівки. Донбас-1Першу збірну Донбасу представляла команда Дружківки. 9Київ, Миколаїв та Чернігів неявки. 1924 Харків Одеса ДонбасЗбірну Донбасу представляла команда Сталіна. 7Київ, Чернігів та Житомир неявки. 1927 Харків Миколаїв Одеса 41 1928 Харків Горлівка Миколаїв 25Житомир, Тульчин, Коростень, Умань та Старобільськ неявки. 1929 дПершість Всеукраїнського ПСТ «Динамо». «Динамо» Харків «Динамо» Київ «Динамо» Сталіно, «Динамо» Дніпропетровськ 19 1931 мПершість УСРР серед збірних міст. Київ Харків Кадіївка, Миколаїв 8 1931 д «Динамо» Київ «Динамо» Харків «Динамо» Одеса, «Динамо» Сталіно 4 1932 д «Динамо» Харків «Динамо» Київ «Динамо» Сталіно 7«Динамо» Чернігів відмовилося від участі. 1932 м Харків ДонбасЗбірну Донбасу представляла збірна Горлівки і Сталіна. Дніпропетровськ 7 1933 д «Динамо» Київ «Динамо» Харків «Динамо» Сталіно, «Динамо» Південь«Динамо» Одеса+«Динамо» Миколаїв. Після нічиєї у чвертьфіналі динамівці Одеси та Миколаєва об'єдналися і виступили у півфіналі однією командою. 9 1934 д «Динамо» Харків «Динамо» Київ «Динамо» Дніпропетровськ, «Динамо» Донбас«Динамо» Сталіно+«Динамо» Горлівка. Після чвертьфіналу динамівці Сталіно та Горлівки об'єдналися і виступили у півфіналі однією командою. 9 1934 м Харків Київ Вінниця, Одеса 8 1935 д «Динамо» Київ «Динамо» Дніпропетровськ «Динамо» Харків 5 1935 м Дніпропетровськ Київ Харків 5 (21)Змагання проводилися у трьох групах (5, 8 та 8 команд відповідно). Звання чемпіона розігрували 5 найсильніших команд, що були зібрані в Першу групу. 1936Весняна першість УСРР серед показових команд. «Динамо» Київ «Динамо» Одеса «Локомотив» Київ, завод ім. Леніна Дніпропетровськ 8 1937Весняна першість УРСР. До завершення першості було виготовлено спеціальний кубок і вручено команді переможниці. Проте, перший офіційний розіграш Кубка УРСР відбувся наступного року. «Динамо» Київ «Динамо» Одеса «Динамо» Харків, «Динамо» Дніпропетровськ ? 1941 «Спартак» Одеса «Спартак» Харків «Динамо» Київ 3 1944 «Динамо» Київ «Локомотив» Харків «Динамо» Одеса 4+

Найуспішніші збірні та клуби КомандаЧемпіон2-е місце3-є місцеПереможні сезониХарків8111921, 1922, 1923, 1924, 1927, 1928, 1932 м, 1934 м«Динамо» Київ6311931 д, 1933 д, 1935 д, 1936, 1937, 1944«Динамо» Харків3221929 д, 1932 д, 1934 дКиїв1211932 мДніпропетровськ1011935 м«Спартак» Одеса1001941Одеса032Донбас022«Динамо» Одеса022Миколаїв014«Динамо» Дніпропетровськ013Горлівка010«Спартак» Харків010«Локомотив» Харків010«Динамо» Сталіно004Таганрог001Кадіївка001«Динамо» Південь001«Динамо» Донбас001Вінниця001«Локомотив» Київ001Завод ім. Леніна Дніпропетровськ001

Призери чемпіонатів УРСР нижчих ліг Без представників команд майстрів вищого дивізіону

СезонЧемпіон2-е місце3-є місцеКількість команд Команди спортивних товариств 1936Осіння першість УСРР у Першій групі. Переможець отримував право зіграти з чемпіоном Весняної першості на Кубок Сезону Завод ім. Орджонікідзе (Краматорськ) Завод ім. Петровського (Дніпропетровськ) (Київ) 6Було 4 групи (6, 8, 8, 14 команд). Звання чемпіона розігрували 6 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу 1937Осіння першість УРСР у Першій групі. Переможець отримував право зіграти з чемпіоном Весняної першості на Кубок Сезону «Спартак» (Дніпропетровськ) «Зеніт» (Сталіно) «Сталінець» (Харків) 7Було 6 груп (7, 6, 8, 8, 8, 8 команд). Звання чемпіона розігрували 7 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу 1938 «Дзержинець» (Ворошиловград) «Сталь» (Дніпродзержинськ) «Динамо» (Миколаїв) 12Було 3 групи (12, 6, 22 команд). Звання чемпіона розігрували 12 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу 1939 «Локомотив» (Запоріжжя) «Харчовик» (Одеса) «Локомотив Півдня» (Харків) 11Було 3 групи (11, 4, 5 команд). Звання чемпіона розігрували 11 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу 1940 «Локомотив» (Запоріжжя) «Авангард» (Краматорськ) «Стахановець» () 8Було 3 групи (8, 7, 4 команд). Звання чемпіона розігрували 8 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу 1946 «Спартак» (Ужгород) ОБО (Київ) «Дзержинець» (Харків) 36Було 4 зони, що одночасно були зональними змаганнями 3-ї групи чемпіонату СРСР 1946. Звання чемпіона розіграли 4 переможці зон у фінальному одноколовому турнірі 1947 «Більшовик» (Мукачево) «Авангард» (Краматорськ) «Локомотив» (Київ) 26 1948 «Торпедо» (Одеса) «Сталь» (Костянтинівка) — понад 80 1949 БО (Київ) «Металург» (Дніпродзержинськ) «Металург» (Костянтинівка), «Спартак» (Станіслав) 91 1950 «Спартак» (Ужгород) «Трудові резерви» (Ворошиловград) БО (Київ) 40У 1950—1952 роках крім турніру в першій групі (де були зібрані провідні колективи, що розігрували звання чемпіона) також проводили першість УРСР серед команд 2-ї групи. Наприклад, у першості України 1950 у другій групі брали участь 248 команд, поділені на 31 групу 1951 БО (Київ) БО (Львів) «Машинобудівник» (Київ) 60Було 2 групи (60 і 250 команд). Звання чемпіона розігрували 60 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу 1952 «Металург» (Запоріжжя) «Червоний прапор» (Миколаїв) «Іскра» (Мукачеве) 48 1953 «Спартак» (Ужгород) «Спартак» (Херсон) «Торпедо» (Харків) 30 1954 «Зеніт» (Київ) «Спартак» (Станіслав) «Будівельник» (Миколаїв) 42 1955 «Спартак» (Станіслав) «Спартак» (Херсон) «Торпедо» (Кіровоград) 48 1956 «Шахтар» (Кадіївка) «Машинобудівник» (Київ) ОБО (Одеса) 55 1957 СКВО (Одеса) «Локомотив» (Артемівськ) «Машинобудівник» (Київ) 56 1958 «Машинобудівник» (Київ) «Металург» (Нікополь) «Нафтовик» (Дрогобич) 80 1959 «Авангард» (Жовті Води) «Торпедо» (Харків) (ХТЗ) СКВО (Одеса) 80 Команди майстрів (клас «Б») 1960 «Металург» (Запоріжжя) «Суднобудівник» «Локомотив» (Вінниця),СКА (Одеса)Другі місця в групах.36 1961«Чорноморець» (Одеса)СКА (Одеса)«Локомотив» (Вінниця) 37 1962 «Трудові резерви»«Чорноморець» (Одеса)«Авангард» (Сімферополь)39 1963СКА (Одеса)«Локомотив» (Вінниця)«Азовсталь» (Жданов)40 1964«Локомотив» (Вінниця)СКА (Київ) «Полісся» (Житомир)48 1965СКА (Львів)СКА (Київ)«Авангард» (Жовті Води)49 1966«Авангард» (Жовті Води)«Динамо» (Хмельницький)«Локомотив» (Херсон)40 1967«Автомобіліст» (Житомир)«Хімік» (Сєвєродонецьк)«Дніпро» (Кременчук)42 1968Авангард (Тернопіль)«Буковина»«Шахтар» (Кадіївка)43 1969«Спартак» (Ів.-Франківськ)«Шахтар» (Горлівка)«Спартак» (Суми) 42 Команди майстрів (Клас «А») 1970«Металург» (Запоріжжя)«Таврія»«Автомобіліст» (Житомир)22 Команди майстрів (друга ліга) 1971«Кривбас»«Суднобудівник»«Автомобіліст» (Житомир)26 1972«Спартак» (Ів.-Франківськ)«Говерла»«Таврія» 24 1973«Таврія»«Автомобіліст» (Житомир)«Суднобудівник»23 1974«Суднобудівник»«Металіст» (Харків)«Кривбас» 20 1975«Кривбас»«Автомобіліст» (Житомир)команда м. Луцьк 17 1976«Кривбас»«Металіст» (Харків)СКА (Одеса) 20 1977СКА (Одеса)СКА (Київ)«Колос» (Нікополь) 23 1978«Металіст» (Харків)«Колос» (Нікополь)СКА (Київ) 23 1979«Колос» (Нікополь)СКА (Київ)СКА (Львів)24 1980СКА (Київ)«Буковина»СКА (Львів) 23 1981«Кривбас»«Нива» (Вінниця)«Авангард» (Ровно)23 1982«Буковина»«Десна» (Чернігів)«Колос» (Павлоград)24 1983СКА (Київ)«Колос» (Павлоград)«Нива» (Вінниця)26 1984«Нива» (Вінниця)«Колос» (Павлоград)«Суднобудівник»26 1985«Таврія»«Нива» (Вінниця)«Суднобудівник»28 1986«Зоря»«Таврія»СКА (Київ) 28 1987«Таврія»«Нива» (Тернопіль)«Прикарпаття» 27 1988«Буковина»«Ворскла»СКА (Одеса)26 1989«Волинь» (Луцьк)«Буковина»«Нива» (Тернопіль)27 1990«Торпедо» (Запоріжжя)Запорожье это не только «Металлург» // «Tribuna.com» «Суднобудівник»«Авангард» (Рівне)19 1991«Нафтовик» (Охтирка)«Прикарпаття»«Колос» (Нікополь)26+

Головні (старші) тренери переможців першості УРСР Серед команд спортивних товариств

Серед команд майстрів у всесоюзних змаганнях

Призери чемпіонатів УРСР серед колективів фізкультури 1964 року поновився турнір серед аматорських команд під назвою «Чемпіонат УРСР серед колективів фізичної культури»Чемпіонат УРСР серед колективів фізичної культури на сайті «Літопис українського футболу» .