Підгорецький монастир — василіянський чоловічий монастир в Україні, в селі Підгірці на Львівщині. Належить Українській греко-католицькій церкві. Пам'ятка архітектури XVIII століття. Розташований у долині серед лісів. Вище монастиря лежить відоме городище Пліснесько — залишки стародавнього міста, згаданого в Літописі Руському під 1188 роком, а також у Слові о полку Ігоревім.
Назва Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого — чинна офіційна назва на честь Благовіщення. Підгорецький монастир — за назвою села. Пліснеський монастир — з назвою городища. Василіянський монастир — за назвою ордену.
Історія Побудований у 1726–1750 роках на місці давньоруського монастиря, який за легендою заснувала у ХІІ ст. белзька князівна Олена Всеволодівна і зруйнований 1241 року монголами.
Церкву та монастир було відновлено за сприяння дідича села Станіслава Конецпольського (1591–1646). Про це свідчив напис по лівій стороні від царських воріт. У церкві були портрети Карла Радзивілла, Вацлава Жевуського та його дружини Анни з князів Любомирських.
Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. «колятором» (опікуном) монастиря був Іґнацій Мйончинський.Skowronek J. Miączyński Ignacy h. Suchekomnaty (1760—1809) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1975. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 555.
Над дверима церкви було розміщене зображення княжни Гелени. В монастирі була бібліотека стародруків. Збережені архівні джерела монастиря включають літопис, який слугує хронікою подій періоду 1583–1729 років, а також монастирський пом'яник, ведення якого було розпочато в 1710 році (зокрема в 1861 році до нього внесено Тараса Шевченка).
Монастир у радянські часи був філіалом туберкульозної лікарні, лише 1991 року його було передано монахам-василіянам, які за короткий час повністю відновили святиню.
Архітектура Монастирський ансамбль належить до визначних пам'яток барокової архітектури галицької школи. В теперішній час його складають церква, корпус келій, огорожа, дзвіниця та кілька менших споруд.
Онуфріївська церква Онуфріївська церква побудована у 1726–1750 роках, оздоблювальні роботи тривали до 1770-х років.
Церква є тринавною купольною базилікою з гранчастою апсидою. Центральну частину вінчає баня на восьмигранному підбаннику зі світловим ліхтарем.
Пізньобарокова вівтарна конструкція (1754–1766) Онуфріївської церкви Пліснецько-Підгорецького монастиря за своїм вирішенням суттєво наближається до латинських вівтарів, позбавлених царських врат.Жишкович В. І.Рококові іконостаси-вівтарі Західної УКРАЇНИ: особливості образно-пластичної побудови // Вісник ХДАДМ. — 2008. — № 7. — С. 79. За одними даними, Павло Гіжицький (різьбяр, архітектор, художник) був автором головного вівтаря в церкві.Krasnowolska M. Giżycki Paweł // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959. — T. VIII/1. — Zeszyt 36. — S. 26. За іншими, він також створив проект іконостаса-вівтаря.Бакович О.. Майстри сакрального образотворчого мистецтва Західного Поділля другої половини XVIII століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство / редкол.: М. Є. Станкевич, О. М. Голубець, Л. А. Кондрацька [та ін.] ; голов. ред. О. С. Смоляк. — Тернопіль : ТНПУ, 2014. — Вип. 1. — С. 222.
Ігумени Домініканець Садок Баронч у публікації «Monaster OO. Bazylianów w Podhorcach» (1881) подає список ігуменів Підгорецького монастиря до 1875 рокуKs. Sadok Barącz. Monaster OO. Bazylianów w Podhorcach // Przegląd Biblijograficzno-Archeologiczny. — T. 1 (1881). — S. 234. .
о. Ілля Гостиславський (1662—1666; перший настоятель; прибув до Підгірців зі Скиту Манявського 4 серпня 1661) о. Йов (1667) о. Йоіл Бачинський (зрікся настоятельства через хворобу) о. Вартоломей Вишотравка о. Гедеон Гошовський (згодом став Почаївським настоятелем) о. Атанасій Береза (1676; разом з братією постраждав від турків) о. Созонт Ломиковський (невдовзі зрікся настоятельства) о. Ісая Бузький (1685) о. Созонт Ломиковський (його обрали отці на настоятеля, хоч він раніше і зрікся був цього уряду) о. Партеній Ломиковський (1686—1729; прийняв Унію, розбудував Підгорецький монастир) о. Климентій Словіцький о. Анастасій Жлобінський (вікарій) … о. Софроній Добрянський (листопад 1739 — вересень 1745; перший настоятель після утворення Руської провінції) о. Макарій Неронович о. Єронім Фірліковський о. Самуїл Юркевич (1751—1755) о. Атанасій Чарковський (1759) о. Єронім Озємкевич (1761—1764) о. Віґілій Шадурський (1764—1765) о. Салюстій Коблянський (від 1765) о. Донат Євлашевич (1773—1776) о. Анатолій Водзинський (1776; цього ж року переведений до Почаєва) о. Вінкентій Загоровський (1776—1778) о. Анатолій Водзинський (1778—1781) о. Боніфатій Хомиковський (1781) о. Алімпій Ангелович (1781—1784) о. Ігнатій Филипович (1784—1800) о. Юліян Добриловський (1801—1803) о. Йосафат Зиповський о. Касіян Дідицький о. Аполінарій Забати о. Гімназій Дашкевич (1806—1818) о. Маркіян Тарнавський (1818—1822) о. Гімназій Дашкевич (1822—1831) о. Софроній Опуський (1831—1835) о. Дометій Фізьо (1835—1842) о. Бенедикт Ольшанський (1842—1857) о. Лукіян Петрушевський (1857—1861) о. Климентій Сарницький (1861, тимчасовий настоятель) о. Никанор Краєвський (1861—1865) о. Климентій Сарницький (1865, тимчасовий настоятель) о. Юліян Телішевський (1865—1868) о. Яків Загайський (1868—1869) о. Матей Новодворський (1869—1870, заміняв ігумена) о. Іван Барусевич (1871—1872) о. Марко Лонкевич (1872—1874) о. Леонтій Осміловський (1874—1881) о. Антоній Загорович (1882—1884) о. Йосафат Франковський (1884—1886) о. Амвросій Тарчанин (1886—1888) о. Модест Лободич (1888) о. Антоній Кучинський (1889)Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 630. о. Лонгин Карпович (1893—1900) … о. Григорій Залуцький (1900—1903, перший реформований ігумен) о. Сильвестр Кізима (1903) о. Амброзій Мушкевич (1903—1905) о. Григорій Залуцький (1905—1914) о. Виніамин Муциковський (1914—1919) о. Мар'ян Повх (1919—1920) о. Юліян Дацій (1920—1932) о. Яків Вацура (1932—1934) о. Доротей Сироїд (1934—1935) о. Веніамин Розгін (1935—1936) о. Яків Вацура (1937—1942) о. Іриней Готра-Дорошенко (1942—1943)Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 p. — P. 523. — ISBN 966-518-225-0. о. Мартиніян Луців (1943—1947, останній ігумен перед закриттям монастиря радянською владою) … о. Павло Яхимець (1990—1991, перший настоятель відновленої обителі) о. Дам'ян Кастран (1992—1995) о. Володимир Вірста о. Теодор Пилявський о. Григорій Бардак о. Степан Романик о. Роман Шелепко о. Назарій Лех (2004—2007) о. Віктор Батіг (2007—2020) о. Юліян Хомечко (з 2020) </div>
Світлини
Примітки
Джерела та література Підгорецький благовіщенський монастир ЧСВВ / Д. Я. Вортман // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. Вечерський В. В. Українські монастирі. — К. : Наш час, 2008. — 400 с.: іл. — ISBN 978-966-1530-06-4. Вортман Д. Я. Підгорецький Благовіщенський монастир, Пліснеський Благовіщенський монастир // Pamiętniki o Koniecpolskich: Przyczynek do dziejów polskich XVII. wieku… — S. 364—365.
Посилання Василіанська обитель на граді княжих часів Підгірці // сайт «Україна Інкогніта».