Луцьк — місто в Україні, обласний центр Волинської області. Політичний, культурний і релігійний центр Волині.
Зрозуміти
Місто налічує близько 220 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька — розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та Польщею, завдяки чому Луцьк є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природний, культурний та туристичний потенціал.
Історія Луцьк — одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалося місто раніше. Найбільш вірогідна пов'язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило до складу Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев'яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов'язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев'яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одружившись з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередилися усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні.
Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392–1430) та Свидригайла (1431–1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з'їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан XV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця XVI ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій, сучасники називали його «Римом Волині».
Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалося полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти й руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви й притулку. Наприкінці XVII–XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилася у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев'яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство «Українська Громада». За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено «Просвіту». 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно з Ризьким договором 1920 р. Західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот, і місто опинилося у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 — місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія — 23 червня вояками НКВС на подвір'ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в'язнів. Протягом Другої світової війни було знищено близько 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60–70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об'єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині.
Як дістатись
З міста проходять: національний автошлях (Львів — Кам'янка-Бузька — Радехів — Горохів — Луцьк) регіональний автошлях (Луцьк — Ківерці — Дольськ) територіальний автошлях (Луцьк — Дубно) Також через місто проходить: міжнародний автошлях (частина європейського маршруту ) (КПП «Доманове» — Ковель — Луцьк — Дубно — Кременець — Вишнівець — Тернопіль — Теребовля — Копичинці — Чортків — Заліщики — Кіцмань — Чернівці — КПП «Порубне») національний автошлях (ПП «Зосин-Устилуг» — Устилуг — Володимир — Луцьк — Рівне)
В місті знаходяться 2 автовокзали.
Транспорт В Луцьку діють 2 види громадського транспорту: тролейбус та маршрутне таксі.
11 листопада 2019 року почалась робота електронних квитків, паралельно ще можна було скористатися готівкою. З 19 грудня в місті оплата за проїзд в громадському транспорті здійснюється лише за допомогою електронного квитка або мобільного додатка, тобто CityCard. Його можна придбати у спеціальних терміналах та центрах продажу, які встановлені у торговельних центрах, супермаркетах і на деяких зупинках. Вартість однієї поїздки в тролейбусі — 8₴ (повна), 4₴ (пільгова). В маршрутному таксі — 14 ₴.
Сайт CityCard: https://citycard.net/.
Тролейбус в місті ходить з 8 квітня 1972 року. З того часу минули багато років, й маршрутна система тролейбуса суттєво змінювалася, особливо в період Незалежності. Тоді в умовах недофінансування треба було прийти до найоптимальнішого варіанту організації міських пасажирських перевезень. Станом на жовтень 2024 року в місті працює 9 маршрутів (1, 2, 3, 4, 4А, 5, 12, 15, 15А). Ще один, 10-й маршрут (№ 7), працює по суботах. + Перелік тролейбусних маршрутів № Траса маршруту Примітки 1 вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна 2 вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна 3 У прямому напрямку: вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).У зворотному напрямку: с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська 4 У прямому напрямку: просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.У зворотному напрямку: вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського 4А У прямому напрямку: просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Потебні, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.У зворотному напрямку: вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Потебні, вул. Черняховського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського 5 У прямому напрямку: вул. Дубнівська, вул. Авторемонтна, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, вул. Карпенка-Карого, вул. Конякіна, вул. Карбишева.У зворотному напрямку: вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Карпенка-Карого, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Дубнівська 7 У прямому напрямку: просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).У зворотному напрямку: с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського Працює суботами. 12 У прямому напрямку: вул. Володимирська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк.У зворотному напрямку: вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. огдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Володимирська 15 вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, просп. Молоді, просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі 15А просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, просп. Молоді, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка
Не забуваємо про маршрутне таксі. В Луцьку всього діє близько понад 30 маршрутів «маршруток». Ці маршрутки ходять не тільки по місту, але й до найближчих населених пунктів. Приклади цьому є Липини (№ 32), Струмівка (№ 3), Рованці (№ 10), Великий Омеляник (№ 25), Липляни (№ 53), та інші села.
В Луцьку популярні наступні служби таксі:
Морячок-таксі | (093) 060-94-00; (066) 640-20-41; (098) 89-23-993. Люкс-таксі | (095) 155-36-42; (095) 789-13-31; (098) 450-44-22; (096) 771-67-71; (093) 800-89-89; (063) 726-23-23. Еліт-експрес таксі | (050) 554-46-56; (050) 586-48-38; (067) 802-28-08; (093) 848-66-61. GPS taxi 305 | 305. Чумак | (050)-339-89-85; (093)-883-47-83; (099)-434-32-43. Таксі Оптимальне (579) | (098) 257-25-79; (093) 394-55-79; (099) 065-25-79. Козачок-taxi | (068) 046-48-86; (095) 332-34-73; (063) 451-97-93. Євро-таксі | (050) 689-17-49; (093) 399-99-89; (067) 346-18-87. Джокер | (066) 242-60-60; (097) 242-60-60; (063) 242-60-60.
Що відвідати
Культові споруди
Чим зайнятись
Музеї та галереї
Фестивалі
Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня»