Населення: 279 131 (2022).
Зрозуміти
Мова Більшість населення Херсону білінгвальне, проте основною мовою спілкування є російська мова та україно-російський суржик. Старше покоління надає перевагу російській мові, однак в тій же мірі добре розуміє українську; молодь охоче переходить з однієї мови на іншу, часто додатково на побутовому рівні володіє третьою іноземною, як правило, англійською або німецькою (рідше, обома) мовами.
Історія Історія міста тісно пов'язана із історією Російської імперії та її діячами, адже засноване за наказом Катерини ІІ у 1778 році. Свою назву отримало від Херсонеса Таврійського, розташованого на південному заході Кримського півострова. Свого часу місто було чи не найбільш розвиненим на Південній Україні, центром Херсонської губернії, через його порт здійснювалася торгівля з Францією, Іспанією, Італією, та іншими країнами Європи; що безперечно викликає гордість у міщан.
Слід зауважити, що Херсон відіграв також значну роль у творенні української державності, після повалення самодержавства тут була створена політична організація «Українська Хата», що стала основним джерелом ідей національної незалежності на всій Херсонщині. Але вже у 1789 році після заснування Миколаєва, куди було переведено адміралтейство, місто втратило значення важливої прикордонної фортеці, з нього виїхало практично все населення, й Херсон став звичайним повітовим містом. У радянський період Херсон втратив провідні позиції на Півдні України, однак продовжував розвиватися як великий промисловий та сільськогосподарський центр. Провідними галузями стали судно- та машинобудування, бавовняна, харчова промисловості тощо.
Сьогодні Херсон — значний аграрний, індустріальний, торговельний, освітній та культурний осередок; обласний центр, 16-те за кількістю населення місто України. Його символами можна вважати брами Херсонської фортеці, одну з яких зображено на сучасному гербі міста, та пам'ятник першим кораблебудівельникам, розташованому на міській набережній. Має місто-супутник Олешки.
Туризм Не слід однозначно вважати Херсон туристично орієнтованим: українських та іноземних туристів тут небагато (особливо останніх); найчастіше його відвідують улітку, як місце транспортної пересадки для подальшої подорожі на морські курорти та різного роду пам'ятки області (Асканія-Нова, Олешківська Січ, винні погреби, Аджигольський маяк тощо). У той же час туристичний потенціал міста значно недооцінений, у центрі знаходиться багато архітектурних пам'яток, старовинних будинків та церков (кінця ХVIІІ — почтаку XIX ст.), музеїв, театрів, торговельних центрів, сувенірних лавок. Через порівняно невелику кількість відвідувачів, міщани охоче діляться історіями та легендами Херсону, приязно ставляться до туристів.
Основною проблемою у місті залишається проживання — за наявності досить широкого спектру туристичних послуг, екскурсій, зон відпочинку, туристичної продукції, розваг та іншого, дуже слабко розвинений готельний бізнес. Зовсім відсутні гостели. Розмір цін на більшість продуктів харчування, сувеніри, вартість проживання та інших витрат, порівняно з іншими містами України, помітно нижчий.
Райони
Як дістатись
Літаком
Потягом
Відстані залізницею та час у дорозі: До Запоріжжя — 280 км (≈ 9 годин). До Києва — 582 км (≈ 12 годин). До Львова — 832 км (≈ 19-20 годин). До Миколаєва — 66 км (≈ 1 година). До Одеси — 198 км (≈ 6-8 годин). До Сімферополя — 566 км (≈ 5-6 годин). До Харкова — 545 км (≈ 18 годин). До Хмельницького — 606 км (≈ 13 годин).
Контактні телефони:
— Довідкова служба вокзалу: (0 552) 48-20-08. — Замовлення квитків (цілодобово): (0 552) 48-22-91. — Бронювання квитків та замовлення квитків з доставкою у межах міста: (0 552)48-34-33. — Багажне відділення: (0 552) 48-21-58. — Замовлення спеціальних вагонів для перевезення інвалідів: (0 552) 48-35-56.
Автомобілем
— з Одеси, Миколаєва, Нової Каховки, Мелітополя, Приазовського, Приморська, Бердянська, Мангуша, Маріуполя, Новоазовська; по Європейському автошляху (який збігається на території України з М-14) можна дістатись з Австрії, Словаччини, Румунії, Молдови, Росії. — з Олешок, Армянська, Красноперекопська, Джанкоя, Совєтського, Феодосії, Керчі; а також із Російської Федерації та Грузії (траса ).
Автобусом Автобусом до Херсона можна дістатись практично з будь-якої точки України, у місті функціонує один автовокзал, який слугує для прийняття маршрутних таксі міжміського сполучення та громадського транспорту з віддалених населених пунктів Херсонської області; і одна автостанція, з котрої відправляються і на яку прибувають автобуси приміського спрямування.
Кораблем На водному транспорті у місто можна потрапити лише з передмістя та найближчих дачних островів.
Транспорт
Маршрутний автобус по місту коштує ₴6.00, тролейбус — ₴2.50, у плані громадського транспорту Херсон є дуже практичним містом, тому дістатись до будь-якої точки міста можливо менше ніж за півгодини, основні місця заторів на дорогах — на світлофорах Бериславського шосе та проспекту Ушакова, однак час перебування у них зазвичай складає не більше 5-10 хвилин. Міський транспорт, як правило, напівпустий, ходить досить часто; тому потрапити у тисняву можливо лише у час-пік.
Працює також водний транспорт (човни та переправи на набережній), які можуть відвезти у будь-який мальовничий куток дельти Дніпра.
Що відвідати
За даними управління культури обласної державної адміністрації у переліку пам'яток історії та архітектури Херсонської області у місті Херсоні занесено близько 170 об'єктів спадщини. Найвідомішими та водночас одними з перших архітектурних пам'яток у сучасній історії Херсона є Очаківська та Московська брами, Катерининський собор, арсенал — залишки Херсонської фортеці, видатного зразку військово-інженерного мистецтва, збудованої у кінці ХVIIІ століття. На жаль, до нашого часу збереглася дуже мала частина усіх колишніх фортифікаційних споруд.
Серед скульптурних надбань Херсонщини у місті можна побачити величний монумент Слави у однойменному парку, скульптуру «Золоту пектораль» поблизу Центрального ринку, твори І. Г. Білокура, пам'ятник князю Потьомкіну Таврійському (засновнику міста), скульптура Божої Матері «Покрова», пам'ятник Джону Говарду тощо.
Своєрідними символами Херсона як «міста корабелів», значного південноукраїнського міста-порту є пам'ятник першим кораблебудівникам, увінчаний фрегатом, та одна з гармат найпершого створеного тут корабля. Місто сповнене певного архітектурного шарму так званого «південного класицизму», оскільки радянська конструктивна забудова практично не торкнулася центральних вулиць міста. У той же час, найдавніші будинки, що не знаходяться у приватній власності виглядають занедбаними та потребують ремонту.
Туристам радиться відвідати головну пішохідну вулицю Херсона — вулицю Суворова, засновану в кінці ХVIII століття, на якій знаходиться пам'ятне погруддя полководця О. В. Суворова. Це популярне місце відпочинку міщан та приїжджих, тут розташовано багато магазинів та розважальних закладів. Вулиця з одного боку виходить на Парк імені Леніна, найстаріший міський парк, композиційним центром якого є сторічний дуб, за легендою він був посаджений тут імператором Олександром ІІ ще у 1869 році. У цьому парку часто проводяться свята, одночасно це одне з найкращих місць для відпочинку з дітьми.
Набережна міста — одне з обов'язкових місць для відвідування туристами. Також слід прогулятися по вулицях Театральній, Соборній, проспекту Ушакова та іншим історичним вулицям. Якщо є бажання культурно відпочити — відвідайте краєзнавчий та художній музеї Херсона, що знаходяться поряд; музично-драматичний театр імені М. Куліша, обласну філармонію, галереї, кінотеатри, торговельно-рожважальні центри. У сувенірних крамницях можна придбати цікаві та незвичайні подарунки для себе та своїх близьких. Херсон — місце проведення міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» , події якого відбуваються щорічно у середині червня. Культові споруди
Чим зайнятись
Музеї
Театри
Кінотеатри
Парки
Паркова культура у Херсоні зародилася ще у кінці ХVIII століття, один з найперших парків (теперішній парк ім. Т. Г. Шевченка) був закладений ще у 1785 році, і знаходився між власне містом та Херсонською фортецею; кількома роками раніше на північно-західній околиці міста створюється найстаріший парк міста — Казенний сад. Як правило, паркові зони були улюбленим місцем відпочинку міщан, вони стали місцем проведення народних гулянь; до паркового оформлення запрошувались садівники з-за кордону, саме тому найдавніші парки виконані у традиціях англійського пейзажного парку, з деякими рисами садів бароко.
Пізніше, у період занепаду Херсону парки стають занедбані, і відновлюються лише з приходом радянської влади; у цей період також створюється низка нових зон відпочинку та перейменовуються старі. Сьогодні у парках проводяться розважальні програми для міщан, організований відпочинок для дітей, тут знаходяться кафетерії та різноманітні атракціони.
Справжніми природними та історичними пам'ятками є Віковий дуб у Казенному саду, вік якого за інвентарною картою становить 130 років, однак деякі дослідники вважають його найстарішим дубом у місті, віком до 200 років. Існує легенда, що дерево було посаджене самою імператрицею Катериною ІІ під час відвідин Херсона. Ще одним знаменитим і унікальним деревом є Олександрівський черешчатий дуб у центрі Ленінського парку, який є пам'яткою природи і охороняється законом.
Казенний сад (Комсомольський район) Площа: 7 га. Найстарішим парком міста вважається Казенний сад (або Міський парк), який був створений у 1783 році. Облаштований англійським садівником Моффетом, тут було висаджено близько 10 000 дерев, включав 12 зелених кварталів і дуже скоро став улюбленим місцем відпочинку херсонців та місцем проведення народних гулянь. За свою історію Сад кілкьа разів занепадав і відновлювався, однак найбільшого руйнування він зазнав у роки революції 1917 року та громадянської війни. На жаль, сьогодні збереглася лише приблизно десята частина грандіозного саду, що складається з величних старих дубів, знайти її можна за адресою вулиця Полтавська, 89 (див. на мапі)
Парк імені В. І. Леніна. (Суворівський район) Площа: 8,6 га. Один із найстаріших парків міста, вперше був закладений у 1785 році за розпорядженням Г. О. Потьомкіна, однак через деякий час він був занедбаний, а дерева — вирубані. У п.п. ХІХ століття на його території знаходилась плац-парадна площа, до 1868 року тут влаштовували кінні перегони; у 1869 році віце-губернатором було прийняте рішення про відновлення парку, що у майбутньому отримав назву Денисівський, на честь ініціатора відновлення; однак уже у 1880 був перейменований у Олександрівський на честь 25 річниці царювання імператора Олександра ІІ. Парк мав незвичайне для Херсона регулярне променеве планування, охоплював елементи пейзажного та барокового парків, у 1880 в центрі на перетині восьми алей був посаджений знаменитий черешчатий дуб, що можна побачити і до сьогодні. У період загальносоюзної коренізації (у 1927 році) парк було знову перейменовано у Тарасо-Шевченківський, а у 1939 році — на «Парк культури та відпочинку ім. Леніна», так назву він носить і в наш час. Знаходиться між вулицями перекопською, Кірова та проспектом Ушакова (див. на мапі)
Парк імені Ленінського комсомолу. (Суворівський район) Площа: 26,8 га. У парку ім. Ленінського Комсомолу крім залишків Херсонської фортеці розташований ряд пам'ятників, озеро, а також оригінальний пам'ятник коромислу із відрами. Знаходиться між вулицями Перекопська та 40 років Жовтня (див. на мапі).
Парк Слави. (Суворівський район) Площа: 9 га.