Жа́йворонкові (Alaudidae) — родина горобцеподібних птахів.
Морфологічні ознаки Довжина тіла 11—23 см, маса 15—70 г. Забарвлення у більшості маскувальне, бурувато-сіре з численною строкатістю, подібне у обох статей. Верх тіла зазвичай темніший за черевце, криючі пера спини з темною серединою й світлими краями; пір'я грудей та вола світлі з темними плямками, що можуть утворювати на горлі великі темні плями або «нашийники». Молоді особини у перше літо забарвлені строкато, до осені набувають подібний до дорослих наряд. Протягом року одне післяшлюбне линяння, але у багатьох весняний наряд помітно відрізняється від осінньо-зимового за рахунок механічного обкошування оперення. У багатьох видів статевий диморфізм проявляється лише у дещо більших розмірах самця.
Дзьоб конічний, іноді тонкий та загострений, або товстий, може бути загнутий донизу. На задньому пальці наявний сильно видовжений прямий кіготь. Задня частина цівки заокруглена, а не загострена, та вкрита декількома великими щитками. Першорядних махових 10, перше з них недорозвинене. Стернових пер 12, хвіст з невеликим вирізом. У більшості видів політ швидкий.
Поширення та місця існування Поширені переважно в Африці (з 80 видів половина зустрічається тільки на цьому континенті), а також в Євразії, Новому Світі, Австралії, Новій Гвінеї.
Населяють відкриті простори від тундри, луків, узлісся лісів, лісостепів та саван до справжніх піщаних і кам'яних пустель; зустрічаються також на арктичних та високогірних пустошах (до висоти 4000 м над р.м.). Поширення деяких видів тісно пов'язане з сільськогосподарським ландшафтом. Типово наземні птахи.
Особливості екології Більшість моногами, гніздяться окремими парами. Гніздову територію самці позначують співом. Пісні у більшості — голосні та дзвінкі трелі, що нерідко звучать довго та безперервно.
Гніздяться вийнятково на землі, часто використовують для цього знайдені або спеціально вириті ямки. Гніздо роблять з трави. У кладці від 3 до 8 буруватих з крапинками яєць. У північних та помірних широтах кладки в середньому більші (4—6 яєць), ніж в тропіках (2—3 яйця). Насиджує самка або (рідше) обидва партнери 10—16 днів, після чого молоді птахи, ще не вміючи літати, залишають гніздо та розосереджуються навколо нього. Батьки догодовують їх ще 8—10 днів. У багатьох видів буває дві кладки за сезон.
По завершенні сезону розмноження більшість починають кочувати невеликими групами, поступово об'єднуючись в більші. У північних та помірних широтах є перелітними та кочовими, в тропіках частіше осілі.
Живляться різноманітними безхребетними (молюсками, павуками, жуками, мурашками, термітами тощо), насінням та вегетативними частинами рослин. Для деяких характерне спеціалізоване живлення комахами або насінням трав. Найчастіше корм скльовують з поверхні землі. Від домінантного типу живлення та характеру кормів залежить форма дзьобу та інші деталі ротового апарата: більш тонкий та гострий дзьоб — у комахоїдних, товстий і тупий — у тих, що живляться насінням та іншою рослинною їжею.
Систематика Родина нараховує близько 100 видів, що об'єднують в 21 родів: Фірлюк (Mirafra) Дроздовий фірлюк (Pinarocorys) Шпорець (Heteromirafra) Африканський жайворонок (Certhilauda) Білощокий жайворонок (Chersomanes) Жервінчик (Eremopterix) Пустельний жайворонок (Ammomanes) Пікір (Alaemon) Товстодзьобий жайворонок (Ramphocoris) Степовий жайворонок (Melanocorypha) Малий жайворонок (Calandrella) Терера (Spizocorys) Аравійський жайворонок (Eremalauda) Сірий жайворонок (Alaudala) Жайворонок-серподзьоб (Chersophilus) Посмітюха (Galerida) Лісовий жайворонок (Lullula) Жайворонок (Alauda) Рогатий жайворонок (Eremophila) Намібійський жайворонок (Ammomanopsis) Алондра (Calendulauda)
Види, які трапляються в Україні: Посмітюха або жайворонок чубатий Жайворонок євразійський Жайворонок чорний Жайворонок степовий Жайворонок польовий Жайворонок лісовий Жайворонок рогатий Жайворонок малий Жайворонок білокрилий
Посилання