Євге́н Анто́нович Штукенбе́рг (1859, Санкт-Петербург — після 1919) — російський архітектор, колезький асесор.
Біографія
Народився у родині інженера шляхів сполучення, письменника і поета Антона Івановича Штукенберга. Його дід Іван Федорович Штукенберг був відомим гідрографом і статистиком і бібліографом.
У 1872—1880 p.p. вчився у Петербурзькому будівельному училищі. Отримав звання цивільного інженера з чином X класу. Призначений міським архітектором Симбірська.
1885 р. був відряджений для роботи у міську управу Миколаєва. Працював міським архітектором Миколаєва з 1886 до 1919 р.р., де під його керівництвом було споруджено водопровід міста, значно поліпшено благоустрій.
Проекти Штукенберга витримані в дусі неоренесансу, необароко, неоросійського і неомусульманського стильових напрямків.
Займався громадською діяльністю, був одним з директорів Миколаївського піклувального тюремного комітету.
Роботи Миколаївська перша Маріїнська жіноча гімназія (1892 р.) на розі вулиць Адміральської, Бульварної (тепер вулиця Пушкінська) і Нікольської. Міська бібліотека (1894 p., пізніше добудована). Міська управа на Соборній площі (1910, повністю зруйнована під час Другої світової війни) Церква в ім'я ікони Касперовської Божої матері на розі вулиць Херсонської і Садової (1905—1906 p. p.). Середнє механіко-технічне училище (1903 - 1904 р.р.), яке стало базою для створення Миколаївського кораблебудівного інститут. Водолікарня Кенігсберга на розі вулиць Великої Морської і Обсерваторної (1912 p., співавтор інженер Й. Рейхенберг). Пам'ятник Героям війни 1812 року (1912).
Джерела
Володимир Тимофієнко. «Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник» Реміснича школа на межі століть. Революція 1905—1907 рр. та випускники // Нас єднає історія: від портової ремісничої школи до університету. — Миколаїв, Видавництво МДГУ, 2002. — С. 12 Николаев. Архитектурно-исторический очерк
Посилання Созидательные традиции Штукенбергов