Голья́ни (, ) — село в Зав'яловському районі Удмуртії, Росія.

Знаходиться на правому березі річки Кама, у місці, де до неї впадає права притока Гольянка.

Населення Населення — 1169 осіб (2010; 1176 в 2002).

Національний склад станом на 2002 рік: росіяни — 84 %

Історія Перша згадка про село зустрічається в описі 1621 року «Деревня Гольян на реке Каме…»Писцовая книга Казанского уезда 1647—1656 годов: Публикация текста (совм. с Д. А. Мустафиной). — М.: Институт Российской истории РАН, 2001. — 541 с. — 34 п.л.. Згідно з оглядовою книгою того ж року в Гольянах було 12 дворів. За переписом 1710 року в селі вже було 35 дворів. В 1754 році була збудована нова дерев'яна Хрестовоздвиженська церква взамін старій, але і ця згоріла в 1795 році. Після заснування в 1760 році Іжевського заводу, гольянська пристань в селі стала його головним річковим портом. Через Гольяни на завод поступала залізна руда, а назад — готова продукція. В 1774 році селянська армія Омеляна Пугачова пройшла через село, знищила склади заліза і роздарувала його селянамhttp://www.dayudm.ru/article.php?id=4284. В 1804 році була збудована нова кам'яна церква, яку закрили в 1932 році.

До революції Гольяни були центром Гольянської волості Сарапульського повіту В'ятської губернії. За даними 10-ї ревізії в 1859 році в 125 дворах проживало 841 особа, працювали робітниче училище, пристань, 3 млини та 2 кузніСписки населённых мест Российской империи. Том VIII. Вятская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859—1873 годов. В кінці XIX століття переселенці з Гольянів заснували село Шутьоми, яке проіснувало до 1967 рокуМатериалы по статистике Вятской губернии. Статистическое отделение при Вятской губернской Земской Управе. 1892 год. В 1918 році село опинилось в центрі Іжевсько-Воткінського повстання. На честь одного з більшовицьких командирів, Федора Раскольникова, село було перейменоване в Раскольниково, але в 1938 році було повернено історичну назву.

В 1923 році село увійшло в Сарапульський район Сарапульського округу Уральської області, було центром Гольянської сільської ради. Населення на 1928 рік становило 1134 особиСписок населённых пунктов Уральской области. — Свердловск: Издание Огротдела Уралоблисполкома, Уралстатуправления и окружных исполкомов, 1928. — Т. IX Сарапульский округ. В 1935 році село увійшло в склад Іжевського району Удмуртської АРСР, а в 1937 році — в склад Зав'яловського району. В 1962 році Гольяни увійшли в Іжевський район, але з 1965 року знову передані в склад Зав'яловського району.

Економіка Головним підприємством села є ВАТ «Камське», перетворене з однойменного радгоспу.

Із закладів соціальної сфери діють школа, дитячий садок, культурний комплекс, дільнича лікарня, клуб.

В селі знаходяться парафія Богоявлення Іжевської та Удмуртської єпархії Російської церкви, а також 2 об'єкти культурної спадщини регіонального значення: збройний склад Іжевського заводу та братська могила революціонерів, закатованих в плавучій баржі.

УрбанонімиРеспублика Удмуртская, Завьяловский район - Почтовые индексы России вулиці — Бузкова, Василькова, Вишнева, Горобинова, Дачна, Зарічна, Камська, Квіткова, Колдубіна, Лісова, Лучна, Максима Горького, Малинова, Миру, Молодіжна, Нагірна, Нова, Південна, Північна, Піонерська, Польова, Праці, Радгоспна, Радянська, Раскольникова, Розсвітна, Ромашкова, Садова, Сільська, Сонячна, Соснова, Червоних баржовиків, Чкалова, Шкільна провулки — Чкалова

Відомі люди В 1872 році в селі народився Клестов Іван Васильович — організатор за засновник Кузнецького краєзнавчого музею.

Примітки

Посилання www.panoramio.com