Ба́я () — село у повіті Сучава в Румунії. Адміністративний центр комуни Бая. Історична столиця Молдавської землі у першій половині XIV століття і перша столиця Молдавського князівства Comuna Baia.

Назва Ба́я, або Ба́йя () — сучасна румунська назва. Молда́ва () – назва у XIV столітті. Ба́ня — пізніша молдавська і староукраїнська назви. Молдваба́ня () — історична угорська назва.

Географія Село розташоване на відстаніФізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів 331 км на північ від Бухареста, 26 км на південь від Сучави, 107 км на захід від Ясс.

Історія Бая — одне з найдавніших поселень на півночі історичної Молдови. У першій половині ХІV століття називалася Молдавою (). Вважається, що місто Молдава була найважливішим політичним, економічним та культурним центром тих часів, який дав назву Молдавська земля всій території на схід від Карпат„Civitas Moldaviae, Alexandru Moldaovcici”.

На середньовічній печатці, яку досліджував Васіле Нямцу Neamțu V. Istoria orașului medieval Baia (Civitas Moldaviensis), а нині популяризує комуна Бая, вигравірувано латинською мовою: «Sigillum Capitalis Civitatis Moldaviae Terrae Moldaviensis», що означає «Печатка міста Молдави, столиці Молдавської землі» Comuna Baia.

Деякі історики стверджують, що міське населення в Баї існувало ще до 1300 р. Однак першу достовірну згадку відносять до 1334 року, коли місто вже мало свою печатку„Civitas Moldaviae, Alexandru Moldaovcici”.

Під назвою Молдава місто згадується 1334 року у реєстрі провінцій та вікаріатів католицького чернечого Ордену братів менших (міноритів), згідно з яким до складу вікаріату Русі () входили, зокрема, месіонерські місіі у Сереті (Cereth), Молдаві (Moldaviae) і Камені (Caminix – П'ятра-Нямц). В латиномовних джерелах XIV століття Руссю, або ж королівством Русь (), називали Галицьке князівство.

У тому ж 1334 році серед членів боярської ради галицько-волинського князя Юрія ІІ Болеслава (роки правління 1325–1340) згадується Олександр Молдаович (Alexander Moldaovicz) . Грамота написана 11 лютого 1334 року до великого магістра Тевтонського ордену Лютера фон Брауншвейга і була засвідчена печатками князя Юрія ІІ Болеслава та його семи найближчих радників, у тому числі Олександра Молда(в)овича. Документ вказує не тільки на зв’язок прізвища Олександра Молда(в)овича з містом Молдавою, розміщеним на березі однойменної річки, але й також як на можливого керівника Молдавської округи (землі), що входила до складу Галицько-Волинського князівства .

Середньовічному розвиткові міста сприяло його розміщення на давньому міжнародному торговельному шляху, що сполучав Чорне море і Балтійське море. На портолані Ангеліно Дульсерта, складеного 1339 року, позначене і місто Молдава (Civitas Moldaviae) - «найбільше місто» на схід від Карпат Comuna Baia, і місто Лева (Civita de Leo), до якого «прибувають із прянощами купці, які пізніше вирушають черезҐотландське море до Фландрії, здебільшого у Брюґґе» . Автор портолану називав цей шлях «Львівською дорогою»Мохов Н.А. Молдавский торговый путь в XIV-XV вв. — С. 303, а сучасні дослідники вживають назву «Берладська дорога» або ж Старий Берладський шлях. З утвердженням Молдавського князівства цей шлях називатимуть також «Молдавським».

Місто Молдава була адміністративним центром Молдавського воєводства, організованого близько 1352 року королем Людовиком Угорським, і першою столицею незалежного Молдавського князівства, що постало за часів воєводи Богдана І у 1364–1365 рокахМасан О. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. — С. 31, 34.

Назва Баї у формі «Баня» (шахта, копальня) згадується у молдавських грамотах з 1408 року Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. Т. 1 — С. 86. Таке ж ім’я зафіксоване у Списку руських міст далеких і близьких.

15 грудня 1467: битва при Баї

Населення За даними перепису населення 2002 року у селі проживали осіб. Рідною мовою 5444 особи (> 99,9%) назвали румунську .

Національний склад населення села : Національність Кількість осіб Відсоток румуни 5406 99,3% цигани 39 0,7%

Примітки

Джерела Словник староукраїнської мови XIV—XVст.: у 2 т. / укл.: Д. Г. Гринчишин, У. Я. Єдлінська, В. Л. Карпова, І. М. Керницький, Л. М. Полюга, Р. Й. Керста, М. Л. Худаш. - Київ : Наукова думка, 1977-1978.

Масан О. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. // Буковина в контексті міжнародних відносин (з давніх часів до середини XX ст.). — Чернівці: Рута, 2005. — С. 9-168. Мохов Н.А. Молдавский торговый путь в ХІV–ХV вв. // Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом развитии Руси и Польши ХІІ–ХІV вв. – Москва, 1974. – С. 298-307. Neamțu V. Istoria orașului medieval Baia (Civitas Moldaviensis). — Editura Universității “Al. I. Cuza”. — Iași, 1997. Comuna Baia „Civitas Moldaviae, Alexandru Moldaovcici”