Горицвіт весняний (Adonis vernalis) — отруйна багаторічна рослина заввишки 10—40 см. Може також використовуватися як лікарська рослина. Цвіте з ранньої весни до половини травня. Росте у степах, на степових схилах у лісостепу та степу, на яйлах в Криму. Зрідка трапляється на степових схилах в Прикарпатті, Розточчі — Опіллі й на півдні Полісся (зокрема на території Маслятинського ПНДВ, котре входить до складу Національного природного парку "Кременецькі гори"). Щодо назви рослини, особливо народної, то є дві думки: одні твердять — походить вона від слова «гора». Справді, найчастіше бачимо її на схилах крейдяних пагорбів («гора»); інші запевняють — від слова «горіти», бо здаля, весною, його квіти виглядають як яскраві вогники. Рослина введена в офіційну медицину з народної ще знаменитим клініцистом Сергієм Петровичем Боткіним. Тепер ця рослина завоювала чи не всі фармакопеї ЗемліНосаль І. М. Від рослини до людини: Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України. — : Веселка, 1993. — С. 423—425.. Народні назви пов'язані з яскравістю квітки та характером листя: горитьцвіт, горицвіт ярий, горицвіт жовтий, жовтоцвіт, жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка, пожарна квітка, сосенка, сосонка, терлич.Смик Г. К. Корисні та рідкісні рослини України // Словник-довідник народних назв. — К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1991. — С. 192. — ISBN 5-88500-030-1.
Міжнародна латинська назва роду походить від імені міфічного юнака Адоніса, який відзначався надзвичайною красою. Видова назва у перекладі з латинської означає «весняний».
Горицвіт — декоративна і лікарська рослина — але отруйна. Занесений до Червоної книги України.
Загальна характеристика Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих (Ranunculaceae) 10—60 см заввишки, з темно-бурим, трохи галузистим коренем, з якого виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні. Стебла численні, голі або злегка запушені, прості або розгалужені, 5 — 20 см заввишки. Низові листки бурі, лускоподібні; серединні — сидячі, тричіперисторозсічені, з вузьколінійними частками. Квітки великі яскраво-жовті (4-5,5 см у діаметрі), правильні, одиничні, на верхівках стебел і гілок; у віночку 12 — 20 яскраво-жовтих, видовжено-яйцюватих пелюсток. Плід — суха сіро-зелена сім'янка. Цвіте з ранньої весни до половини травня. Плодоносить у травні-червні, у північних районах — на місяць пізніше. 2n=16 .
Хімічний склад Трава містить серцеві глікозиди, головними з яких є адонітоксин, цимарин, К-строфантин-β, ацетиладонітоксин, адонітоксол та вернадигін. Крім того трава містить геніни (β-строфантидин, строфадогенін, ацетил-строфадогенін та інші), флавоноїди (адоніверніт, вітексин, гомоадоніверніт, фітостерин, тощо).
Фармакологічні властивості й використання За характером дії препарати горицвіту весняного належать до групи серцевих глікозидів і посідають проміжне місце між строфантином і наперстянкою. Горицвіт весняний має кардіотонічну дію, уповільнює ритм серця, подовжує діастолу, посилює систолу, збільшує ударний об'єм крові, помірно гальмує внутрішньосерцеву провідність. Дія горицвіту весняного настає скоріше, але вона коротша і слабша за дію дигіталісу. Препарати горицвіту весняного рекомендовано при серцевій недостатності, яка супроводиться порушенням провідності, бо дигіталіс у таких випадках може спричинити явища серцевого блоку. Препарати горицвіту весняного, порівняно з іншими глікозидами, мають дужче виявлену седативну й діуретичну дію. Остання пов'язана зі вмістом у рослині цимарину, який має високу біологічну активність. Характер дії цимарину близький до строфантину, але він має дужче виражені кумулятивні властивості. Порівняно з наперстянкою кумулятивні властивості глікозидів горицвіту весняного значно менші. Горицвіт весняний застосовується при функціональних неврозах серця, вегетодистонії, інфекційних захворюваннях, що проходять з ослабленням серцевої діяльності, при нервово-психічних хворобах, ниркових захворюваннях з явищами недостатності серцево-судинної системи та при гострих приступах глаукоми. Горицвіт весняний — давній народний засіб лікування серцевих і ниркових захворювань. Його використовували при набряках серцевого походження, як заспокійливий засіб при судомі, кашлі, особливо при кашлюку, як болетамувальний засіб — при ревматичних болях у суглобах і м'язах. Горицвіт весняний застосовували й при емфіземі, запаленні й туберкульозі легень, при гарячці, водянці, жовтяниці, тифі, грипі й скарлатині, а у вигляді присипок — при пораненнях.
Поширення і місця зростання Ареал виду: від Піренейського п-ва до басейну р. Лєна (Якутія), з півдня на південь від узбережжя Балтійського моря до Передкавказзя; інтродукований до штату Нью-Йорк. Поза межами суцільного поширення в Європі та в Сибіру наявні ізольовані ділянки.
В Україні росте на глинясто-вапнякових ґрунтах по сухих відкритих схилах, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, на луках і в трав'янистих степах, серед чагарників. Поширений у лісостепових та степових районах, на яйлах в Криму. Зрідка трапляється на степових схилах в Розточчі — Опіллі, на Волині й на півдні Полісся (Волинська область — Володимирський район, с. Верба; Рівненська область — Рівненський район, Бармаківське (заповідне урочище); Житомирська область; Львівська область — Золочівський район, с. Червоне та с. Плугів; Перемишлянський район, с. Бачів Івано-Франківська область — Рогатинський район, Чортова Гора, Тернопільська область зокрема на території Маслятинського ПНДВ, котре входить до складу Національного природного парку "Кременецькі гори").
Потреби в сировині горицвіту значно переважають природні запаси, а тому стало необхідним розведення його в культурі. Промислові плантації горицвіту весняного є зокрема в Кримській області та на деяких дослідних станціях. Горицвіт весняний варто розводити в садах як цілющу рослину, до того ж він дуже декоративнийСмик Г. К. 1970. Зелена аптека. «Урожай», Київ.
Охоронний статус Горицвіт весняний занесений до Червоної книги України в 2009 р. Статус: «неоцінений». Список Карпатських видів, які знаходяться під загрозою, зазначає статус горицвіту весняного як: «знаходиться під загрозою» ().Witkowski Z.J., Król W., Solarz W. (eds.). 2003.Carpathian List Of Endangered Species. WWF and Institute of Nature Conservation, Polish Academy of Sciences, Vienna-Krakow ISBN 83-918914-0-2 Включений до Додатку конвенції CITES. Охороняють в природних заповідниках: Українському степовому, Луганському, Канівському, Дніпровсько-Орільському, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Опукському, «Медобори», «Єланецький степ»; природних парках України: «Подільські Товтри», «Святі Гори», «Кармелюкове Поділля», і в ряді регіональних ландшафтних парків, заказників та пам'яток природи. Необхідно організувати нові заказники та контролювати стан популяцій. Заборонено заготівлю рослин, терасування та заліснення схилів.
В Україні шириться креативна традиція відмічати дні окремих представників природи. Автори ідеї вважають, що завдяки такій традиції, буде можливим більш широко орієнтувати суспільство і світогляд на проблеми захисту природи, здійснювати виховання молоді в любові до рідної землі. Згідно даної традиції, 8 квітня – «День Горицвіту (Адонісу)».Права і свободи людини. Київ: Алерта, 2022. с. 123.
Лікарські форми і застосування
Рослина дуже популярна в народі і високо цінується. Вся рослина ОТРУЙНА — необхідно пам'ятати, що горицвіт весняний сильнодіючий засіб, і безконтрольне застосування його може тільки погіршити функцію серця, тому вживати його треба під контролем лікаря.
Офіційна медицина широко використовує як безпосередньо галенові препарати (настої тощо), так і фармакопейні в комбінації з препаратами брому (бромід калію, бромід натрію) та інше. Горицвіт весняний входить до складу кардіовалену і мікстури Бехтерєва, АДОНІС-БРОМADONIS-BROM (укр.) — Переглянуто: 13 грудня 2015.. Препарати НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ призначати хворим на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит і ентероколіт. При вживанні їх можуть виникнути диспепсичні явища.
Настій трави (4 — 10 г трави на 200 мл окропу) 3 — 5 раз на день по 1 столовій ложці дорослим і по половині — одній чайній або десертній ложці — дітям. екстракт горицвіту сухий (Extractum Adonis vernalis) для приготування настою (4,0 : 200,0 — 6,0 : 200,0) і таблеток; адонізид (Adonisidum) 2 — 3 рази на день по 20 — 40 крапель дорослим, а дітям по стільки крапель, скільки їм років; адонізид сухий (Adonisidum siccum) призначають дорослим по 1 таблетці 2 — 4 рази на день. Одну столову ложку суміші трави горицвіту весняного (10 г), кореневища валеріани лікарської (20 г), трави собачої кропиви п'ятилопатевої (30 г) і листя меліси лікарської (40 г) настоюють 10 хв на склянці окропу і п'ють по чверті склянки вранці і ввечері при неврозах серця. Одну столову ложку суміші трави горицвіту весняного (40 г), листя мучниці звичайної (50 г), бруньок берези пухнастої (30 г) і трави хвоща польового (20 г) заливають 1 склянкою окропу, парять у духовці 2 години, кип'ятять на малому вогні 5 — 10 хвилин і п'ють щодня по 1 столовій ложці при набряках ниркового походження, дотримуючись безсольової дієти, ліжкового режиму і приймаючи через день теплі ванни. Іван Носаль подає дещо іншу рецептуру: трава горицвіту — 4,0 г, листя мучниці — 5,0 г, бруньки берези — 3,0 г, трава хвоща польового — 2,0 г, суміш цю заливають 300 г кип'ятку, напарюють в духовці 2 години і потім на малому вогні кип'ятять ще 5 хвилин, приймають щогодини по 1 столовій ложці відвару — при цьому призначається молочна безсольова дієта, ліжковий режим і через день ванна.
Rp.: Inf. herbae Adonidis vernalis 6,0 — 180,0
D.S. По 1 столовій ложці настою 3 рази на день
Rp.: Exrt. herbae Adonidis vernalis sicci 6,0 D.S. Розчинити в 200 мл дистильованої води і приймати по 1 столовій ложці 3 — 4 рази на день перед їдою
Rp.: Inf. herbae Adonidis vernalis 6,0 — 180,0 Natrii bromidi 6,0 Codeini phosphatis 0,2 M.D.S. По 1 столовій ложці 3 рази на день
Rp.: Adonisidi 1,0 D.t.d. N. 6 in amp. S. По 0,5 мл внутрішньовенно
Rp.: Adonisidi 15,0 D.S. По 15 — 20 крапель 2 — 3 рази на день
Rp.: Adonis-brom 0,5 D.t.d. N. 12 in tabul. S. По 1 таблетці 3 рази на день
Rp.: Herbae Adonidis vernalis 6,0 D.t.d. N. 6 S. 1 пакет заварити, як чай, в 1 склянці кип'ятку, процідити і пити по 1 столовій ложці 3 рази на день
Заготівля і зберігання З лікувальною метою використовують траву горицвіту весняного (Herba Adonis vernalis), яку заготовляють від початку цвітіння рослини і до осипання плодів, тобто з травня до початку липня. Найкращою є сировина, зібрана під час цвітіння рослини. Під час збирання рослини треба вкладати натрусом у кошики чи іншу тару, старанно уникаючи потрапляння інших, схожих видів: горицвіту волзького із запушеними часточками листків і горицвіту сибірського (A. sibiricus), що відрізняється перистим а не пальчастим розсіченням листків. Рослину зрізують на висоті 5-10 см від землі, вилучають побурілі частини і сушать у сушарках при температурі 40-50 ˚С, в добру погоду — на папері, розстелюючи тонким шаром у провітрюваному затінку під наметом або на горищі. Сушити горицвіт на сонці не можна, бо він втрачає свої лікувальні властивості. Висушена трава має бути зеленою, квітки — золотаво-жовтими. Висушений горицвіт рекомендується зв'язувати у снопики і знизу рівно обрізувати. Запах горицвіту слабкий, смак — гіркий, усі частини — отруйні. Сухої сировини виходить 19 — 20 %. Траву горицвіту зберігають в окремих дерев'яних ящиках, викладених папером. Строк придатності — до 1 року.
Галерея
Примітки
Джерела
Бордзіловський Є. І. Дикорослі лікарські рослини флори УРСР. Їх опис, збирання і сушіння. — К.: Вид-во АН УРСР, 1935. — 172 с. Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) в Україні: монографія / В. І. Мельник, М. І. Парубок — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 164 с. Кархут В. В. Ліки навколо нас. — Київ: Здоров'я, 1977.