Роман Дмитрович Гриньків (18 березня 1969, Київ) — український бандурист, педагог. Заслужений артист України (1998). Народний артист України. Лавреат Всеукраїнських (1988, м. Івано-Франківськ, I премія), Гран-прі Міжнародного конкурсу бандуристів ім. Г. Хоткевича (1993, м. Київ). Голова Фонду розвитку та вдосконалення бандурного мистецтва «Золотий акорд». Удосконалив бандуру київського типу.

Життєпис Закінчив Київську консерваторію в 1993 р. клас бандури професора С. Баштана. Викладач бандури в Національній музичній академії з 1997 — 2007 р. Заслужений артист України (1996), Народний артист України (2008). Є засновником і президентом фонду «Золотий акорд». Певний час жив у США і Канаді. Художній керівник тріо «Тріо Романа Гриньківа» тепер «Оркестр Романа Гриньківа». Одружений з бандуристкою Ларисою Дедюх. Виступав на спектаклі Наше Різдво з Ел ді Меолою в січні 2008 р. Заплановані 11 концертів з Ел ді Меолою в березні 2008 р. не відбулисяЕл Ді Меола відіграв концерт у Києві без Гриньківа // ЛІГАБізнесІнформ, 31.03.2008 .

Робота над конструкцією бандури та її удосконаленням

Почав експериментувати й удосконалювати концертну бандуру. 1989 — Зняв зайвий матеріал з корпусу бандури щоб зменшити вагу інструмента. З допомогою батька переробив металеві деталі механіки на зразок Львівських бандур. 1991 — Замовив новий інструмент у Й. Ментея, використовуючи ідеї, втілені в попередній бандурі. Інструмент отримав назву «Бандура Страдіварі». 1999 — Думка створення майстерні для виробництва бандури. 1999 — Вперше причепив демферову механіку до бандури, яку йому батько зробив з титану. Причепив стиль до бандури для легшого утримання інструменту та для контролювання демпфера. 2000 — Стажувався у канадського майстра бандур В. Вецала в Торонто. Вивчав способи комерційного виробництва бандури в Північній Америці. 2001 — Майстерня-кімната на заводі пана В. Шведа та інших в Торонто. Займався ремонтом бандур. Перебрався в Торонто, де і створив власну бандурну майстерню. Йому допомагала діаспора. 2003 — Відкриття майстерні у Києві. Творець бандури старого зразка та електробандури з алюмінієвими корпусами. 2006 — Закриття майстерні у Києві.

Участь у міжнародних фестивалях

1988 — лавреат першої премії Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах (м. Івано-Франківськ). 1992 — лавреат третьої премії Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах «Кубок Півночі» (м. Череповець) 1993 — лавреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів, володар Гран-прі імені Гната Хоткевича. 1993 — фестиваль Ієгуди Менухіна «All the World's Violins» в Брюсселі. 2000 — фестиваль Бандури в Торонто, Канада. 2000 — Bloor West Ukrainian Street Festival Торонто, Канада. 2005 — етнофестиваль Країна Мрій. 2005 — фестиваль Бандури в Перемишлі, Польща. 2006 — III Міжнародний фестиваль «Сузір'я майстрів» (Фестиваль виконавців на балалайці)http://balalaika.nm.ru/festival/3_5_3.html

Записи

(1994) Yehudi Menuhin «All the World's Violins» (учасник; один твір) Virgin Classics 7243 5 45120 2 5 (1995) Бандура — Фірма Євшан, Канада (Соло), CDYFP 1135, (1999) Ел Ді Меола «Зимові ночі» (Al Di Meola «Winter Nights») TELARC jazz (учасник) У виконанні Гриньківа звучить партія бандури лише в деяких композиціях цього альбому у складі ансамблю: Ел Ді Меола(акустична гітара, перкусія, клавішні, багатострунна арфа, кайон, думбек, танбур); Герман Ромеро (додаткова перкусія, шейкер перкусія, акустична гітара); Роман Гриньків (бандура). (2000) Австралійські мандри Фундація Золотий акорд (соло) (2001) Strings of Soul Canadian Bandura Foundation (учасник) (2002) Jazzium, Vol. 1 Lemma CD (учасник) (2002) Enlightenment Canadian Bandura Foundation (solo)

Композиції Веснянка, Фуга-остінато, Коломийка, Елегія.

Учні Ф. Дяденко, Н. Яницька, К. Троценко, В. Лисенко, О. Суслікова, Ю. Гаюр, І. Радіонова, Н. Голуб

Примітки

Джерела

Роман Гриньків: «Не я вибирав бандуру — вона мене вибрала» Віра Кульова, Імпресіоніст від бандури Чарівна ріка (інтерв'ю з джазменом-бандуристом Романом Гриньківим) Роман Грынькив— пару слов о бандуре, фольклоре и Эл Ди Меоле "Я викладав бандуру дітям президента…

Поширена стаття про бандури Р. Гринькова

Посилання