Об'є́кт (від — «предмет») — у загальному значенні — «те, на що спрямована певна діяльність» (на противагу суб'єкту, який здійснює таку діяльність). Об'єкт — матеріальний предмет пізнання і практичного впливу з боку людини (суб'єкта); будь-який предмет думки, дослідження, художнього відображення тощо. Об'єкт дослідження — зв'язна сукупність елементів дійсності (як явищного так і предметного порядку), вивчення якої становить практичний інтерес для дослідника і науки в цілому. Об'єкт права — явище, на яке спрямовується дія права. Об'єкт у мовознавстві: Об'єкт або додаток — другорядний член речення Об'єкт — семантична категорія синтаксису, що стосується назв предметів або істот, на які спрямовано дію, процес або стан, звичайно виражені дієсловом. Об'єкт — одиниця даних та основний елемент в об'єктно-орієнтованому програмуванні. Технічний об'єкт — будь-який виріб (елемент, пристрій, підсистема, функціональна одиниця або система), який можна розглядати відокремлено. Об'єкт керування — об'єкт, що потребує спеціально організованих діянь для того, щоб забезпечити близькі до бажаних процеси та (або) значення (співвідношення значень) параметрів Об'єкт злочину — елемент складу злочину. «Об'єкт» — найменування Головного бронетанкового управління СРСР, що надавалося дослідній бронетехніці.
Див. також Об'єктивізм Об'єктивний ідеалізм Об'єктивність Експлуатаційний об'єкт
Література
Посилання