Дода́ток, також об'єкт () — об'єкт, на який спрямована дія або стосовно якого ця дія відбувається. У мовленні відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? що? ким? чим? на кому? на чому?. У синтаксичному розборі підкреслюється рисками: — — — — — — —
Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше додаток виражається іменником та співвідносними з ним займенниками, рідше прикметником, числівниками.
Додатки поділяються на прямі додатки та непрямі додатки.
До прямих додатків можна поставити запитання кого? що?. Вони стоять у реченні в знахідному відмінку. Я побачив (кого?) гарну дівчину. Футболісти кидають (що?) м'яч.
Прямі додатки можуть виражатися також родовим відмінком, коли при перехідному дієслові є частка не, або коли дія переходить лише на частину об'єкта: Я не люблю ненависті в собі (Дмитро Павличко) Тоня діловито наливає з бідона води (Олесь Гончар)
В усіх інших випадках додатки непрямі. Перед непрямими додатками можуть стояти прийменники: читати дитині, принести матері, малювати олівцем, розізлитися на дружину.
Примітки
Джерела
О. В. Заболотний, В. В. Заболотний «Рідна мова 8 клас» Посилання