Городнянська сотня — військово-адміністративна одиниця Чернігівського полку Гетьманщини.
Історія
Створена у 1672 р. з ініціативи гетьмана Івана Самойловича під час адміністративної реформи Лівобережної України як адміністративна одиниця Чернігівського полку. Виділена із Седнівської сотні. Протягом всього часу існування перебувала у складі Чернігівського полку. Ліквідована 1782 p., а адміністративна територія включена до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: містечко Городня, тепер — районний центр Чернігівської області. До 1648 р. Городня — центр Городнянської волості (округу) Чернігівського повіту Чернігівського воєводства.
Сотники Романів Грицько (1672) Войцехович Іван Богданович (1672) Півень Василь (1690) Герасим (1691) Стахович Андрій (1691–1699) Стахович Василь (1700–1715) Жданович Яків (1717–1726) Холодович Самійло (1725, н.) Войцехович Іван (1728) Молявка Федір Іванович (1729–1738) Лемешовський Петро (1734, н.) Войцехович Андрій (1742) Молявка Григорій Федорович (1744) Пирятинський Іван (1748) Серафимович Леонтій (1739, н.; 1751) Стахович Іван (1755–1761) Дубовик Григорій Корнилійович (1759–1767) Красовський Іван Дмитрович (1770) Харченко Никифор (1771–1779).
Територія
На території сотні розташовувалося 43 населені пункти:
1 містечко — Городня
34 села — с. Андріївка. с.Бирилівка, с. Бурівка, с. Бутівка, с.Ваганичі, с.Вихвостів, с.Владимирка, с.Гніздище, с.Деревини, с.Дроздовиця, с.Дубровне, с.Жабчичі, с. Івашкове, с.Ільмівка, с. Кашпурівка, с. Кузнеці, с. Куликівка, с.Кусеї, с. Лемешівка, с. Листвин, с.Ловинь, с.Мощенка, с.Невкля, с.Овтуничі, с. Олександрівка; с.Перепис, с.Саланівка, с.Пекурівка, с. Семківка, с.Смички, с. Старосілля, с.Тупичів, с.Хоробичі, с.Хотивль,
6 слобод — Деханівка слобода; Жабчицька слобода; Калинівка слобідка; Листвинська слобода; Півнева слобода; Смяч слобода;
2 хутори — Гніздиський хутір; Півневський хутір;
В описі 1769 р. додано села Бичацьке, Будище, Гутиця, Сутки і Хрипівці.
На заході сотня межувала з Роїською сотнею, на сході з Седнівською сотнею.
Господарство
На території сотні працювало:
2 млина — Гасічевий млин; Довга Гребля млин;
3 гути — Нова гута; Новосвятська гута; Олександрівська гута;
4 рудні — Переїздинська рудня; Політичинська рудня; Свяцька рудня; Суховирська рудня
Папірня бунчукового товариша Костянтина Лизогуба. Див. також Стаховичі
Література Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 167–168