Ро́кош ( — в буквальному значенні бунт, повстання) — офіційне повстання проти короля, на яке мала право шляхта для захисту своїх прав і свобод. Спочатку це означало з'їзд шляхти (не лише депутатів) на сейм. Це слово прийшло в польську мову з Угорщини, де аналогічне зібрання називалося «Rákos». Під час рокошу шляхта формувала шляхетську конфедерацію спрямовану проти короля.
Право на рокош як бунт проти короля походило з середньовічного права на спротив королівській владі. Юридичною основою для рокошу було право на відмову слухатися короля (), зафіксоване в так званому «Мельниківському привілеї» (23 жовтня 1501 р.), Генрихових артикулах 1573 року і «Pacta conventa» (всі вони підписувалися при обранні кожним королем, починаючи з Генріха Валуа).
Найвідоміші рокоші: рокош Зебжидовського, рокош Любомирського та війна кокоша (або куряча війна, львівський рокош).
Див. також
Привілеї шляхетські Війна кокоша Генрихівські артикули Конфедерація Речі Посполитої Pacta conventa Золота вольность Шляхетська демократія Виборна монархія
Джерела та література П. М. Сас. Рокош // Wacław Sobieski. Król czy tyran. Idee rokoszowe a różnowiercy za czasów Zygmunta Augusta // Reformacja w Polsce. — Warszawa: 1926. — S. 1—2. Juliusz Bardach, Bogusław Leśnodorski, Michał Pietrzak. «Historia państwa i prawa polskiego». — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987. — S. 225—226.
Посилання
Рокош, сайт "Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия"