Павло́ Олекса́ндрович Глоріо́зов (; , с. Данилово (нині Владимирська область) — 10 квітня 1978, Москва) — радянський педагог-хімік, член-кореспондент АПН РРФСР (з 1950). Заслужений вчитель школи РСФСР (1955).
Біографія
У 1936 закінчив хімічне відділення Московського міського педагогічного інституту. Педагогічну роботу почав у 1919 учителем початкової школи у Владимирській губернії. З 1931 викладав у школах Москви. Учитель хімії 525-ї московської школи. З 1943 працював в системі Академії педагогічних наук.
Наукова діяльність
П. О. Глоріозов розробляв питання методики викладання хімії в середній школі. Один з авторів підручників і методичних посібників з неорганічної хімії для середньої школи, а також допомоги з організації практичних робіт з хімії в школі.
Основні роботи
Методика преподавания химии в семилетней школе, М., 1948 (спільно з С. Г. Шаповаленко); Домашние задания по химии, 2 изд., М., 1953; Опыт организации школьного кабинета химии, М., 1953; Практические занятия по химии в средней школе, М., 1955 (спільно з Л. М. Сморгонським); Преподавание химии в VII классе, М., 1957; Вопросы политехнического обучения в преподавании химии, под ред. С. Г. Шаповаленко, М., 1957; Уроки химии в VIII — X классах средней школы, М., 1958; Формирование умений и навыков в процессе обучения химии, М., 1959; Методика преподавания химии в восьмилетней школе, М., 1962 (у співавторстві).
Джерела Бібліотека з педагогіки Педагогічна енциклопедія