Митуса — придворний співець перемиського єпископа (1240). Митуса — певно, зменшувальна форма від імені Дмитро.
Співець Митуса у літописній та науковій літературі Згадується у Галицько-Волинському літописі як «славетний співець», «який колись із гордості не схотів служити князю Данилові». Як зазначав Михайло Максимович, «Митуса був знаменитий у свій час церковний співець, що належав до півчих перемиського владики, але не побажав вступити до півчих князя Данила Романовича». Натомість історик Д.Іловайський (1832—1920) вважав Митусу придворним поетом з числа князівських дружинників.
Співець Митуса у художній літературі Микола Костомаров присвятив Митусі баладу «Співець Митуса», а Іван Франко — поему «Бунт Митуси».
Джерела та література М. Ф. Котляр. Митуса //
Література Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К.: Видавництво «Україна», 1993, 396 с. Галицько-Волинський Літопис. Переклад Л.Махновця
Посилання
КАЛИНОВА КРОВ НАШИХ ПІСЕНЬ… Співець Митуса
Примітки