Драби́на () — пристрій з двох поздовжніх жердин, скріплених рядом поперечок, які називаються щабля́ми. Використовується для сходження вверх або спускання вниз. Драбини також можуть бути мотузяними, де основа (рідше і щаблі) зроблені з мотузок, а також з вертикального ряду скоб у стіні (скобтрапи).

Історія Перше зображення пристрою, подібного до драбини, знайдено у печері часів мезоліту (близько 10 000 років тому) в районі Валенсії, в Іспанії. На стіні були зображені дві оголені людини, що лізуть з якимись кошиками по, найімовірніше, зв'язаній з трави драбиніWilson, Bee (2004). The Hive: The Story Of The Honeybee. London, Great Britain: John Murray (Publishers). ISBN 0 7195 6598 7.

Класифікація Драбини класифікуються за способом улаштування (стаціонарні, переносні); за матеріалом виготовлення (дерев'яні, металеві, мотузкові); за конструктивним виконанням (приставні (одноколінні, багатоколінні — розсувні, розбірні), навісні, складні).

Під час ліквідації аварій, пожеж та в інших випадках, де виникає небезпека для життя людини та руйнування споруд (обладнання), використовуються автомеханічні драбини«Електропанорама» № 4 2011.

Конструкції

Приставна драбина — дві поздовжні жердини з міцного матеріалу (як правило залізо або дерево) з'єднані між собою деякою кількістю поперечок (щаблів, сходів). Драбина-дошка — драбина у вигляді дошки з набитими впоперек дошками чи брусками. Розсувна драбина — розсувна драбина складається з двох частин, з'єднаних у верхній частині спеціальним металевим шарніром, який фіксує «П» положення при максимальному розсуванні і застерігає від самовільного розсування. Якщо шарніра немає, то робоче положення розсувної драбини фіксується двома металевими гачками. Драбиною можуть бути як обидві, так і одна з частин. Розсувні драбини іноді називаються «стрем'янками» ( від діал. строма — «палиця з гілками»). Деякі посібники пропонують вживати замість росіянізма українське «ступанка» (втім, словники тлумачать «ступанку» як «сходи з ряду східців»). А-подібна драбина — легка пересувна драбина з опорами, призначена для збирання плодів з дерев, ремонту квартир тощо. Пожежна драбина Драбина-штурмівка — ручна пожежна драбина з гаком для підвішування на опорній поверхні. Навішують гаками або на конструкції, або на нижній щабель драбини, розташованої вище. Нижню частину кожної драбини прив'язують.УДК 69.059.14 Схема вибору раціонального варіанта засобів підмощування при зовнішньому утепленні будинків Драбина-палиця — ручна пожежна драбина, яка складається шляхом зсовування жердин за рахунок повороту щаблів. Висувна пожежна драбина — ручна пожежна драбина, яка складається з декількох телескопічно пересувних під дією канатної тяги колін. Пожежна автодрабина — пожежний автомобіль зі стаціонарною механізованою висувною та поворотною драбиною. Призначення автодрабини — підйом пожежно-технічного обладнання, можливість прокладання там рукавних ліній та евакуація людей. Розкладається вона з допомогою спеціального агрегату, встановленого на самій автомашині.Пожежній драбині цими днями виповнюється 254 роки Мотузкова драбина — драбина, де замість жердин з міцного матеріалу використовуються мотузки. Найчастіше мотузкові драбини застосовують у мореплавстві (де вони відомі як штормтрапи, для підіймання на щогли — ванти).

Правила безпеки Перевірити справність драбини. Чи всі елементи справні, чи не гнилі дошки (в дерев'яній драбині), мотузки і т. д. Періодично переставляти ноги і руки, спочатку руку потім ногу. Обов'язково перевірити щоб драбина стояла на міцній і не сипучій підлозі. Бажано щоб хтось притримав її.

Приставна драбина

Кріплення Більше половини нещасних випадків, пов'язаних з використанням приставних драбин, відбуваються у результаті зісковзування драбини внизу або вгорі. Тому необхідно завжди переконуватися, що опорні жердини драбини розташовані на твердій і рівній поверхні. Якщо поверхня нерівна, у жодному разі не можна підпирати одну з жердин клином. За можливості потрібно або вирівняти поверхню, або заглибити саму опорну жердину в землю. Якщо земля дуже м'яка, потрібно підкласти дошку. Не можна ставити драбину так, аби вона всією вагою опиралася на свій нижній щабель, — драбина повинна спиратися тільки на свої опорні жердини.

Верхня частина драбини, також повинна бути приставлена ​​до твердої поверхні. Верх драбини слід закріпити за допомогою мотузок або дроту — під час кріплення, хто-набудь має притримувати драбину знизу. Якщо кріплення вгорі неможливе, драбину слід закріпити внизу, прив'язавши до завчасно вбитих у землю кілків, або підперши опорні жердини яким небудь великоваговим предметом, з відповідним розміром, наприклад мішками з піском. Якщо ж ні той ні інший спосіб неможливі, потрібен напарник, який буде стояти внизу біля основи драбини притримуючи та запобігаючи її зісковзуванню, у той час як ви будете працювати на ній, але цей захід ефективний тільки при довжині драбини не більше 5 метрів. Напарник має стояти обличчям до драбини, тримаючи її обома руками за опорні жердини і поставивши одну ногу на нижній щабель. Важливо пам'ятати головне — перед тим як підніматися на драбину, потрібно переконатися, що вона надійно закріплена вгорі або внизу.

Інше Драбинами чи полудрабками називаються і бокові частини воза або саней, зроблені з поздовжніх і поперечних жердин, а також решітчасті елементи ясел.

Зображення

Див. також Сходня Трап (морський термін) Штормтрап Скобтрап

Примітки

Посилання Драбина //

Інструкція з охорони праці під час виконання роботи із застосуванням засобів підмощування Пристрої для виконання опоряджувальних робіт на висоті

Література та джерела Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2