Деньга́ (, до XVIII ст. — денга) — збірна назва срібних монет, що карбувалися у Москві, Твері, Новгороді та інших містах. У своїй ранній формі вони були імітацією срібних монет ханів Золотої Орди. З XVI ст.

Від назви монети походить сучасне («гроші»). Походження назви Як і сама грошова одиниця, слово «деньга» («денга») має східне походження. Вважається запозиченням з тюркських мов — пор. тат., чагат. täŋkä («гроші», «срібна монета»), чув. täŋgǝ, казах. teŋgä, тенге, монг. teŋge, калм. tēŋgn̥ («дрібна срібна монета»). У записах Афанасія Нікітіна зустрічається також варіант «тенка».

Ймовірним джерелом тюркських назв монет є сер.-перс. dāng, нов.-перс. dānag (пор. назву індійської монети — «танга»)Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 42.

Історія У Золотій Орді Монети зі схожою назвою і вартістю існували в Золотій Орді: «джучидська» деньга часів правління хана Тохтамиша, ймовірно карбування монетного двору Сарай ал-Джедід, 782 р.х. (1380–1381 рр.)http://www.hordecoins.folgat.net/rgalGH_imitations.htm - № 2Федоров-Давыдов Г. А. Денежное дело Золотой Орды … — С. 194, денга Джанібека, карбована на монетному дворі Гюлістан 753 р.х. (1352–1353 рр.). Хромова І. До питання про вплив джучидської монетної традиції на формування місцевої монетної справи в українському Подніпров'ї середини-другої половини XIV ст. / Український історичний збірник Збірник наукових праць. — 2009, Вип. 12.. Екземпляри таких монет були знайдені на території Чернігівської і частково Сумської областей. Одна з них — срібна денга Джанібека, датована 753 р.х. (за матеріалами Борщевського скарбу, Київська обл.) знаходиться у фондах Національного музею історії України.Зразюк З. А., Хромов К. К. Борщевский клад // Монеты Джучидов и сопредельных государств в XIII–XV вв. // Восточная нумизматика в Украине. — К., 2007; Указ. ст. — С. 103, #016; У Московії

Деньга почала карбуватись як срібна монета в XIV столітті в Великому князівстві Московському, а з початку XV столітті і в інших князівствах і республіках (наприклад, початок карбування деньги в Новгородській республіці датується 1420-им роком). З вагового рубля сріблом (190—200 грамів) карбували 200 монет. За тих часів рубль як окрема монета не існував). У цей період деньга була основною грошовою одиницею князівств, що випускали їх в обіг (емітували), випускалися також фракції деньги — пули (1⁄120 деньги) та четвертець (1⁄30 деньги).

З часом вагова норма деньги в різних князівствах змінювалася, що призвело до необхідності врахування при розрахунках місця емісії. Ваговий вміст металу в московських грошах регулярно знижувався, а за Івана III новгородські та московські гроші стали відрізнятися за вагою в два рази. В XVI століття новгородська деньга за вагою вдвічі перевищувала московську. Посилення централізації Московської держави зробило необхідним уніфікацію регіонального монетного карбування, що було здійснено реформою в 1535 році Оленою Глинською. Ця реформа ввела стандарт на карбування денег двох номіналів: «Московка» (московська деньга), або просто «денга» — 1⁄200 рубля. Також звалася «мечевою денгою», «сабляницею» — на аверсі був зображений вершник з шаблею («саблею»), іноді ототожнюваний з Юрієм Змієборцем (Георгієм Переможцем), гербом Москви. «Новгородка» (новгородська деньга) — 1⁄100 рубля. Після втрати вольності боярської республіки деньгу називали «копійною денгою», «копійкою» — на її аверсі карбували московську символіку — вершник з «копієм» (списом).

Таким чином, одна «новгородка» дорівнювала двом «московкам». Зі срібла гривні карбувалося 300 «новгородок» (їхня середня вага становила 0,68 грама) або 600 «московок» (середня вага 0,34 грама), а 100 «новгородок» складали московський лічильний рубль. Згодом у зв'язку з постійним погіршенням монетної стопи вагоміша «копійка» витіснила «деньгу», зробивши її другорядним номіналом.

Ця ситуація була закріплена грошовою реформою Петра I, яка ввела в обіг мідну копійку, а деньгу зробила її фракцією вартістю 1/2 копійки. Така система проіснувала до ліквідації Російській імперії в 1917 році і у подальшій грошовій реформі.

Позначення номіналу на монетах з часом змінювалося: до 1838 — деньга, в 1839–1848 — 1/2 копѢйки, в 1849–1866 — денежка, з 1867 — 1/2 копѢйки.

Після 1839 р. на українських землях Російської імперії деньгу зазвичай звали «шагом» — на назву польсько-литовської срібної монети XVII—XVIII ст. вартістю у три гроші. У цьому значенні це слово вживалося до 1917.

У СРСР мідну монету з номіналом «півкопійки» випускали з 1925—1928 роки.

Див. також: Алтин, Копійка, Рубль, Полушка, Четвертець

1/2 копійки 1961

Обмін грошей в пропорції 10:1 в 1961 році означав і відповідну зміну роздрібних цін. Але що робити з цінниками, де копійки закінчуються на цифру, відмінну від нуля? Може, вирішити проблему за рахунок повернення в обіг монети вартістю у півкопійки, що карбувалась в Радянському Союзі у другій половині 1920-х? Після виготовлення пробних екземплярів стало зрозуміло, що масовий випуск напівкопійок буде занадто витратним. В результаті ціни на товари і послуги першої необхідності заокруглили на меншу сторону, а на товари повсякденного попиту — на більшу.

За словами експерта фірми «Монети і медалі» Андрія Федорина, пробних напівкопійок 1961 року збереглося не більше 10 штук. Два примірники трохи різного дизайну і величини були продані цим аукціонним домом по 550 000 рублів коженІван Просвєтов. Дорогоцінні копійки. http://www.forbes.ru/stil-zhizni-slideshow/60101-dragotsennye-kopeiki/slide/5 .

Галерея зображень

Примітки

Джерела та література Р. М. Шуст. Денга // Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища шщкола», 1975.— 156 с.: 292 ил.

Посилання Деньга // Денежная система, золото, серебро и монеты на Руси и в Европе в XV–XVI вв. и после