Леонід Георгійович Бакштаєв (1934, с. Добринь, Єльський район, Гомельська область, Білоруська РСР, СРСР — 1995, Київ, Україна) — радянський і український актор театру та кіно, театральний педагог.
Біографія У 1958 році закінчив Мінський театрально-художній інститут. Працював у театрах Ташкента, Майкопа, а згодом переїжджає до України, де працює у театрах Миколаєва, Дніпропетровська.
У 1966—1995 рр — актор Київського академічного російського драматичного театру імені Лесі Українки.
У кіно дебютував в 1967 році в картині «На Київському напрямку», зіграв більш як 50 ролей.
З 1973 року — викладач Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенко-Карого.
Працював на озвучуванні мультфільму «Крилатий майстер» (1981).
Автор книги «Перервана сповідь: Повість-спогад» (Київ, 1996).
Жив у Києві. Помер 29 липня 1995 року. Похований на Лісовому кладовищі.
Фільмографія «На Київському напрямку» (1967, Кудряшов, підпільник); «Незабутнє» (1967, Дехтярьов); «Весільні дзвони» (1967, Венделовський); «Комісари» (1969, Дегтярьов / Михайло Кондрашов); «Крутий горизонт» (1970, Іван); «Політ» (1970, короткометражний); «Мир хатам, війна палацам» (1970, Ростислав Драгомирецький); «Іду до тебе...» (1971, професор Берковський); «Зоряний цвіт» (1971, комісар); «Білий птах з чорною ознакою» (1971, Остап); «Бумбараш» (1971, Чубатов); «Ніна» (1971, Шульц, офіцер СС); «Адреса вашого дому» (1972, Іван Безсмертний, головний інженер шахти); «Весілля» (1973, німецький майор; СРСР—Югославія); «Про загадки сміху і...» (1974, короткометражний); «Таємниця партизанської землянки» (1974, Леонід Григорович Ткаченко) «Прості турботи» (1975, Борис Ярош) «Там вдалині, за рікою» (1975, бандит) «Ати-бати, йшли солдати...» (1976, Костянтин, син Святкіна); «Еквілібрист» (1976, Петро Горлунков, однополчанин Юрія Осташенка); «Червоні дипкур'єри» (1977, комеск, служив разом з Перегудою); «Запрошення до танцю» (1977); «Маршал революції» (1978, Семен Михайлович Будьонний); «День перший, день останній» (1978, Андрій, кінооператор); «Господиня» (1978, фільм-спектакль, Толік); «Прибулець» (1979, не був завершений; Гризлов, бригадир) «Оглядини» (1979, Зарічний, голова колгоспу «Зоря»); «Страх» (1980); «Наказ: вогонь не відкривати» (1981, Дубов); «Петля Оріона» (1981, Павело Бєлов (командир корабля)/Командир-2); «Проданий сміх» (1981, батько Тіма); «Червоні погони» (1981, Сергій Павлович Боканов, капітан); «Старі листи» (1981, Вадим, чоловік Лізи); «Історія одного кохання» (1981, Павло Костянтинович Альохін); «Останній доказ королів» (1983, Баррі Рутковські, генерал, командувач ППО); «У привидів у полоні» (1984, батько Марії); «За ніччю день іде» (1984, воєнком); «Сподіватися» (1984, фільм-спектакль); «Найкращі роки» (1984, Зубкевич); «Звинувачення» (1984, Середа); «Третє покоління» (1985, Корепанов); «Навчися танцювати» (1985, Іван Чумаков); «І в звуках пам'ять відгукнеться…» (1986, Чайковський); «Щасливий, хто любив...» (1986); «Міст через життя» (1986, начальник Строймоста); «Білий олень тундри» (1987); «Штормове попередження» (1988, Максим Павлович Горєв); «Блакитна троянда» (1988); «На прив'язі біля злітної смуги» (1988); «Це ми, Господи!..» (1990, майор НКВС); «Війна на західному напрямку» (1990, генерал-лейтенант); «Ніагара» (1991, Ігор Ігорович); «Убити „Шакала“» (1991, Юрій, експерт-фотограф); «Записки кирпатого Мефістофеля» (1994, Сосницький); «Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені» (1995).
Нагороди Народний артист УРСР (1987)
Джерела та примітки
Посилання Біографія на сайті театру Фільмографія на kino-teatr.ru Фільмографія на animator.ru