Леопольдштадт () — другий муніципальний район Відня. Він лежить безпосередньо на схід від історичного центру між Донауканалом і головним руслом Дунаю. Площа району становить 19,24 км²; близько 60 % його території припадає на зелені площі та водойми, передусім Пратер.
Станом на 1 січня 2026 року в Леопольдштадті проживало 114 122 особи. До найвідоміших об'єктів району належать Пратер із Віденським колесом огляду, Аугартен, стадіон «Ернст Гаппель», Messe Wien, Karmelitermarkt і кампус Віденського університету економіки та бізнесу.
Історія району тісно пов'язана з історією єврейського населення Відня. У XVII столітті тут існував великий єврейський квартал, мешканців якого вигнали за наказом імператора Леопольда I 1670 року. У міжвоєнний час Леопольдштадт залишався головним осередком єврейського життя міста; за переписом 1923 року до юдейського віросповідання належали 59 722 його мешканці, або 38,5 % населення району.Bernhard Hachleitner, Matthias Marschik, Georg Spitaler. Sportfunktionäre und jüdische Differenz: Zwischen Anerkennung und Antisemitismus – Wien 1918 bis 1938. Berlin/Boston: De Gruyter Oldenbourg, 2019, с. 51. . DOI:10.1515/9783110553314.
Географія Леопольдштадт простягається між Донауканалом на заході та Дунаєм на сході. Через Донауканал він межує з Внутрішнім містом і Ландштрасе, на півночі — з Бріґіттенау, а через Дунай — з Донауштадтом.
За даними міста Відня, площа району становить 19,24 км², а приблизно 60 % території займають зелені площі та водойми. Найбільшим зеленим масивом є Пратер.
Сучасний район охоплює історичні місцевості Leopoldstadt, Jägerzeile та Zwischenbrücken. До 1900 року до другого району входила також Бріґіттенау, яку 24 березня 1900 року виділили в окремий 20-й район Відня.
Історія
Від Unterer Werd до XIX століття Найдавніші документовані поселення на території сучасного району датуються кінцем XIII століття. Місцевість називали Unterer Werd; слово Werd означало острів або землю між рукавами річки й відображало заплавний характер цієї території.
Наприкінці 1624 року імператор Фердинанд II відвів єврейським жителям Відня окремий квартал за тодішнім рукавом Дунаю, на території сучасного Леопольдштадта. У наступні десятиліття тут сформувалася організована єврейська громада з синагогами та іншими громадськими установами.
1670 року Леопольд I наказав вигнати єврейське населення Відня. На місці однієї із синагог спорудили церкву Святого Леопольда (Leopoldskirche), а за місцевістю закріпилася назва Leopoldstadt.
У XVIII столітті колишні імператорські мисливські й паркові території стали доступними широкій публіці: Йосиф II відкрив Пратер 1766 року, а Аугартен — 1775 року.
1838 року в Леопольдштадті відкрився Nordbahnhof — перший залізничний вокзал Відня та віденська кінцева станція Північної залізниці імператора Фердинанда.
1850 року під час адміністративного розширення Відня Леопольдштадт став другим міським районом.
Урбанізація та єврейське життя
15 червня 1858 року в Tempelgasse відкрили Leopoldstädter Tempel, спроєктований Людвігом Ферстером. Він був першою окремо розташованою синагогою Відня та найбільшим єврейським молитовним будинком міста.
Велике значення для подальшого розвитку району мала регуляція Дунаю 1870—1875 років. Вона скоротила небезпеку регулярних повеней, усунула частину старих рукавів річки та зробила можливим інтенсивніше освоєння територій Леопольдштадта.
У Пратері відбулася значна частина Всесвітньої виставки 1873 року, головною спорудою якої була Ротонда. 1897 року спорудили Віденське колесо огляду, яке стало одним із символів міста.
На початку XX століття Леопольдштадт був головним центром єврейського життя Відня. Через велику частку єврейського населення район дістав неофіційну назву Mazzesinsel («острів маци»).
1909 року у Відні заснували єврейський спортивний клуб SC Hakoah Wien. Однією з причин його появи було виключення євреїв із частини інших спортивних товариств за так званими «арійськими параграфами»; спортивний комплекс клубу в Пратері став важливим осередком єврейського громадського життя.
Перша світова війна, націонал-соціалізм і Голокост
Після початку Першої світової війни до Відня прибули десятки тисяч біженців зі східних земель монархії, зокрема з Галичини та Буковини. Значна частина цих біженців була єврейського походження. Wien Museum зберігає фотографії галичан біля Karmeliterkirche в Леопольдштадті, зроблені в жовтні 1914 року.
Після аншлюсу Австрії 1938 року єврейські мешканці району зазнали систематичних переслідувань, пограбування майна, примусового виселення, депортацій і вбивств. Під час листопадового погрому 1938 року Leopoldstädter Tempel та інші синагоги району були пограбовані й знищені.
У наступні роки в Леопольдштадті діяли місця примусового зосередження єврейських мешканців перед депортаціями. Від 2006 року через район проходить меморіальний «Шлях пам'яті Леопольдштадтом» (), який позначає місця колишніх синагог, шкіл, житлових будинків і збірних пунктів.
Повоєнний період і сучасність 1 серпня 1976 року обвалився Reichsbrücke, один із головних мостів через Дунай. Новий міст на тому самому місці відкрили 1980 року; його конструкція передбачала також проходження лінії метро U1.
У XXI столітті важливими напрямами розвитку стали перебудова колишніх залізничних і промислових територій та посилення громадського транспорту. 2008 року лінію метро U2 продовжили через район до стадіону «Ернст Гаппель», а 2013 року біля Пратеру відкрився новий кампус Віденського університету економіки та бізнесу.
У березні 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну місто Відень відкрило в Sport & Fun-Halle на Engerthstraße центр первинного прийому біженців з України.
Герб Герб Леопольдштадта складається з трьох полів, які представляють історичні місцевості Leopoldstadt, Jägerzeile та Zwischenbrücken. На них зображені відповідно святий Леопольд, олень святого Губерта і святий Ян Непомуцький.
Населення Станом на 1 січня 2026 року населення Леопольдштадта становило 114 122 особи. Район належить до тих частин Відня, населення яких упродовж останніх десятиліть істотно зростало.
На 1 січня 2025 року тут проживали 112 675 осіб, з яких 69 296 мали громадянство Австрії, а 43 379 — інших держав. Найчисельнішими групами іноземних громадян були громадяни Німеччини, Сербії, України та Сирії. Громадян України налічувалося 3608, або 3,2 % населення району.
Політика та адміністрація Районна адміністрація міститься на Karmelitergasse 9. Головою району () від 1 грудня 2020 року є Александер Ніколай, представник Соціал-демократичної партії Австрії (SPÖ).
На виборах до районної ради 2025 року SPÖ отримала 33,93 % голосів і 21 із 60 мандатів. Зелені посіли друге місце з 29,57 % голосів і 18 мандатами; далі йшли FPÖ, NEOS, ÖVP та список KPÖ/LINKS.
Пам'ятки, культура і спорт
Пратер Пратер є найбільшою зеленою територією району. Колишні імператорські мисливські угіддя відкрили для населення 1766 року. Він включає великий ландшафтний Grüner Prater та історичний парк розваг Wurstelprater. Найвідомішою спорудою останнього є Віденське колесо огляду, збудоване 1897 року.
Аугартен
Аугартен — бароковий парк площею близько 52 гектарів, відкритий для публіки 1775 року. У парку розташовані Палац Аугартен, де базується Віденський хор хлопчиків, порцелянова мануфактура Аугартен і дві великі зенітні вежі часів Другої світової війни.
Karmeliterviertel Karmelitermarkt належить до найстаріших ринків Відня, що діють досі. Право проводити ринок біля Karmeliterkirche було надане 1671 року; на сучасну площу ринок перенесли 1910 року. Навколишній Karmeliterviertel сьогодні є одним із центрів єврейського життя Відня, де діють релігійні установи, школи, кошерні магазини й заклади харчування.
Спорт
Стадіон «Ернст Гаппель» було завершено 1931 року під назвою Wiener Praterstadion. Сучасна місткість арени становить близько 50 тисяч сидячих місць. 29 червня 2008 року тут відбувся фінал чемпіонату Європи з футболу, в якому Іспанія перемогла Німеччину 1:0.
Освіта і міський розвиток
Новий кампус Віденського університету економіки та бізнесу між Messe Wien і Пратером завершили 2013 року. Він складається із шести великих комплексів на ділянці площею близько 90 000 м². Центральну споруду Library & Learning Center спроєктувало бюро Захи Хадід.
На території колишнього Північного вокзалу формується новий міський квартал Nordbahnviertel. Колишня залізнична територія займає близько 85 гектарів і є однією з найбільших зон внутрішньоміського розвитку Відня. Останні великі етапи забудови передбачають спорудження майже 5000 квартир до 2030 року; центральним елементом кварталу є зелена зона Freie Mitte.
Транспорт Важливим транспортним вузлом району є станція Wien Praterstern, де сходяться залізничні лінії, S-Bahn, метро, трамвайні та автобусні маршрути.
Через Леопольдштадт проходять лінії Віденського метрополітену U1 і U2. Ділянку U2 від Schottenring через Praterstern і Messe Wien до стадіону відкрили 10 травня 2008 року.
Одним із головних переходів через Дунай є Reichsbrücke, яким проходять автомобільний транспорт, пішохідні й велосипедні маршрути та лінія метро U1.
Міжнародні зв'язки Від 2007 року Леопольдштадт має районне партнерство з Брукліном у Нью-Йорку. Під час його створення особливу увагу приділяли історичному й сучасному значенню єврейських громад обох районів.
Від 2022 року діє також партнерство з другим районом Будапешта. Угоду про співпрацю підписали 12 квітня 2022 року; вона охоплює, зокрема, муніципальну політику, культуру, соціальні питання та міський розвиток.
Примітки
Посилання Офіційна сторінка району Леопольдштадт Статистичні дані про Леопольдштадт Bezirksmuseum Leopoldstadt