Михайло Семенович Маркін (5 червня 1899 — 13 серпня 1986) — український радянський партійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань.
Біографія
Народився 5 червня 1899 року в селі Великий Бобрик Харківської губернії (тепер Краснопільського району Сумської області) у робітничій родині. У 1917 році закінчив Сумське сільськогосподарське училище.
Трудову діяльність розпочав у 1917 році інструктором ремісничої школи сільськогосподарського кредитного товариства у селі Великий Бобрик. Працював заступником директора Біловодського радгоспу Миропільського району Сумщини.
Член ВКП(б) з 1928 року.
Потім займав різні керівні посади в планових та адміністративних органах на Сумщині. З 1927 року працював заступником голови виконавчого комітету Білопільської районної ради депутатів трудящих, заступником голови та головою виконавчого комітету Лебединської районної ради депутатів трудящих. У короткий період з 1936 по 1937 рік переводився на роботу до міста Харкова, де обіймав посаду секретаря виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих.
У 1940—1941 роках — голова Сумської обласної планової комісії—заступник голови виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.
У 1941—1943 роках — начальник управління автотранспорту РНК Мордовської АРСР; заступник голови Ради Народних Комісарів (РНК) Мордовської АРСР.
У 1943—1944 роках — завідувач відділу комунального господарства виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.
У травні 1944—1950 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Чернівецької обласної ради депутатів трудящих.
Освіта вища. У 1949 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).
З травня (затв. у листопаді) 1950 по 3 січня 1953 року — голова виконавчого комітету Чернівецької обласної ради депутатів трудящих.
У січні 1953—1955 роках — голова Волинської обласної планової комісії—заступник голови виконавчого комітету Волинської обласної ради депутатів трудящих.
У квітні 1955 — 14 липня 1969 року — начальник Центрального Статистичного Управління при Раді Міністрів УРСР. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 3-го (1951—1955 роки), 4-го (1955—1959 роки) і 5-го (1959—1963 роки) скликань.
З 1969 року — персональний пенсіонер союзного значення.
Помер 13 серпня 1986 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 31).
Нагороди два ордени Леніна (1960, 1966) орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958) орден «Знак Пошани» (23.01.1948) почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1959) дві медалі
Посилання Керівники центрального органу державної статистики України Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991