Державний Сенат Української Держави — найвищий судовий орган Української держави, який був створений відповідно до закону про утворення Державного Сенату Української держави, затвердженого гетьманом Павлом Скоропадським 8 липня 1918Державний вісник. — 1918. — 5 черв. замість Генерального Суду Української народної республіки. До його складу увійшла більша частина членів Генерального суду УНР.
До компетенції Державного сенату Української держави належав нагляд за діяльністю всіх судів держави у межах, встановлених законом.
Структура Установа поділялась на 3 окремі Генеральні суди за спеціалізацією: Адміністративний Цивільний Карний.
До складу Державного сенату входили Президент, сенатори Загального Зібрання і сенатори Генеральних Судів загальною кількістю 45 осіб. Склад судового органу призначався гетьманом після попереднього узгодження кандидатур з Радою Міністрів Української Держави.
До складу сенату та кожного з Генеральних Судів входило по одному прокурору.
Керівництво
Після утворення Державного сенату його Президентом було призначено Миколу Василенка, який суміщав цю посаду з посадою міністра освіти.
Головами Генеральних Судів було призначено: Адміністративного — Д. Носенка Цивільного — В. Гусаківського Карного — М. Чубинського.
Див. також Товстоліс Микола Примітки
Література та посилання О. І. Лупандін. Державний сенат Української держави 1918 // О. М. Мироненко. Державний сенат Української Держави // ЕСУ Мироненко М. О. Державний сенат Української держави // І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. Український календар Державний Сенат Української Держави // Вісник Верховного Суду України. — 2017 — №11. — C. 6 Рум'янцев В. Судова система в Українській державі гетьмана П. Скоропадського // Вісник Академії правових наук України. – 2001. — №2. — C. 78 і далі (+ Рум'янцев В. O. Судова система в Україні в період "української революції" 1917-1921 рр. // Проблеми законності. Вип. 100. )