Аполлос (, , утворено від Аполлонія) — апостол від сімдесяти, помічник апостола Павла. Пам'ять в Православній церкві 17 (4) січня (Собор апостолів від 70-ти) і 13 листопада.
Особливістю його вчення було те, що він під впливом Олександрійських вчених, вважав звичайний погляд на старозавітну юдейську релігію занадто грубим, намагався примирити його з філософією і тому надавав біблійним переказам символічного сенсу. Разом із тим Аполлос, очевидно, був знайомим із християнським вченням, з якого він також запозичив деякі частини. Взагалі, Аполлос був надзвичайно освіченою людиною, знавцем Святого Письма і надзвичайно обдарованим оратором. За час відсутності апостола Павла він познайомився з Акілою та Прискиллою в Ефесі, і, ближче ознайомившись через них із християнством, вирішив прийняти це віросповідання. Зрадівши придбанню для церкви такого славетного проповідника і передбачаючи, наскільки його проповідницька діяльність могла би бути корисною серед освічених греків, Акіла з Прискиллою та інші члени Ефеської Церкви написали для нього рекомендаційний лист до Коринфських представників тамтешньої Церкви.
Головним місцем його служіння був Коринф. Там він довго працював і багатьох навернув до Християнської віри. У Коринфі його ім'ям називалася одна партія, яка була невисокої думки про простоту Павла, тоді, коли сам Аполлос був з ним у найкращих стосунках. Апостол Павло говорив таке про поширення християнства у коринфян: «Я насадив, Аполлос поливав, але виростив Бог» ().
Мартін Лютер і багато новітніх дослідників припускали, що Аполлос — справжній автор Послання до Євреїв.Аполлос, или Аполлоний // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
Про святого апостола Аполлоса в Діяннях святих апостолів повідомляється:
Примітки
Література