Оратор ( — «говорю»), красномо́вець, ритор, златоуст — той, хто виголошує промову, а також людина, що володіє даром красномовства або володіє ораторським мистецтвом.
Історія
Значна роль публічного оратора можлива зазвичай лише в демократичному суспільстві, де можливості умілого оратора зіставні, а часто і перевершують можливості воїнів, політиків, підприємців. Відомі випадки захоплення влади завдяки лише красномовству. Хоча красномовство грало дуже велику роль в історії багатьох культур (наприклад пророки в стародавній Юдеї), воно стало професією лише в демократичних державах Стародавньої Греції, оскільки там вперше з'явилася публічна політика і публічний суд. Тоді ж з'явилася і спеціальна наука про ораторське мистецтво — риторика, і професія вчителя ораторського мистецтва — ритора. Поки старогрецькі держави залишалися демократичними, оратори залишалися головними діячами політичної сцени. Ту саму роль грали і політичні оратори в республіканський період Стародавнього Риму.
У державах еллінізму і Римській імперії оратор перестав бути політичною фігурою, хоча продовжували існувати судові оратори, працювали риторські школи. Проте з появою християнства ситуація змінюється. І для пізньої античності, і для Середніх віків, і для раннього Нового часу релігійний проповідник — фігура, за впливовістю зіставна з королем або князем церкви. Хрестоматійний приклад — проповідь Петра д'Альбі, що привела до організації першого хрестового походу. У епоху Відродження знову, як і в пізній античності, зростає значення естетичної складової ораторського мистецтва. Типова фігура епохи — придворний оратор, автор панегіриків (як різновид придворного літератора). У епоху Реформації і Контрреформації знову набувають ваги проповідники. У Новий час, з переходом до демократичного типа державного пристрою, знову головним типом політика стає політичний оратор, головним типом юриста — судовий оратор. Лише друга половина XX століття, з її орієнтацією на візуальну культуру, тіснить оратора з політичної сфери.
Знамениті оратори
Грецькі оратори Перикл Клеон Горгій Лісій Ісократ Ісей Лікург Гіперид Есхін Демад Демосфен Андокід Аристотель Сократ Платон Аспасія
Римські оратори Катон Старший С. Гальба Гракх Марк Антоній Л. Красс Юлій Цезар Цицерон Калидій
Середньовічні оратори Петро Пустинник
Оратори XVIII століття Джон Генлі Оноре Габріель Мірабо Жорж Жак Дантон Максиміліан Робесп'єр Луї Антуан Сен-Жюст
Оратори XIX століття Абд аль-Кадир Авраам Лінкольн Бріан, Вільям Дженнінгс Дуглас, Фредерік Ральф Волдо Емерсон Інгресолл, Роберт Грін Уебстер, Деніел Жан Жорес
Оратори XX століття Адольф Гітлер Шарль де Голль Зульфікар Алі Бхутто Троцький Лев Давидович Фідель Кастро Джон Фіцджеральд Кеннеді Мартін Лютер Кінг Ленін Володимир Ілліч Беніто Муссоліні Рональд Рейган Пауль Йозеф Геббельс Вінстон Черчилль Франклін Делано Рузвельт Дейл Карнегі Йосип Віссаріонович Сталін
Галерея
Див. також
Канон десяти аттичних ораторів Ораторське мистецтво Ораторій
Джерела
Посилання Оратор //