Дієго Рібас да Кунья (, 28 лютого 1985, Рібейран-Прету), більш відомий як просто Дієго — бразильський футболіст, півзахисник «Фламенгу» та, в минулому, національної збірної Бразилії.

Клубна кар'єра «Сантус» Народився 28 лютого 1985 року в місті Рібейран-Прету. Вихованець футбольної школи клубу «Сантус». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2001 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 64 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Сантуса», був основним гравцем команди. «Порту» Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Порту», до складу якого приєднався 2004 року. Відіграв за клуб з Порту наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Порту» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час виборов титул чемпіона Португалії. «Вердер» У 2006 році уклав контракт з клубом «Вердер», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи». У складі «Вердера» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,45 голу за гру першості. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Німеччини. «Ювентус» У 2009 році Дієго придбав італійський «Ювентус». У його складі бразилець зіграв 35 ігор і відзначився 5 м'ячами. Покинув команду в 2010 році. «Вольфсбург» 2010 року повернувся до Німеччини, уклавши контракт з «Вольфсбургом», який сплатив «Ювентусу» рекордні в своїй історії 15,5 млн євро. У першій частині сезону 2010-11 гравець був ключовою фігурою півзахисту «Вольфсбурга», втім вже на початку 2011 року в Дієго почалися конфлікти з головним тренером команди Стівом Маклареном, через які гравця було декілька разів оштрафовано, він також почав не потрапляти до стартового складу команди.

По завершенні сезону 2010-11 до «Вольфсбурга» прийшов новий головний тренер, Фелікс Магат, який повідомив бразильського півзахисника, що не бачить його в основному складі своєї команди. «Атлетіко» Влітку 2011 року новим клубом Дієго став мадридський «Атлетіко», до якого гравець приєднався на умовах однорічної оренди. Відіграв протягом сезону за мадридський клуб 30 матчів в національному чемпіонаті. Влітку 2012 року повернувся до «Вольфсбурга».

31 січня 2014 року Дієго повернувся з «Вольфсбурга» в «Атлетіко», підписавши контракт до кінця сезону. Дієго дебютував 2 лютого в матчі чемпіонату проти «Реал Сосьєдада» (4:0), забивши четвертий і останній гол у матчі. 1 квітня Дієго забив з дальнього пострілу у ворота «Барселони» в Лізі чемпіонів, завдяки чому «Атлетіко» досягли півфіналу турніру вперше з 1974 року, а потім, після перемоги над «Челсі» (3:1), «Атлетіко» досягнув фіналу Ліги чемпіонів. Проте, в першому в історії мадридському дербі в фіналі Ліга чемпіонів Дієго був на лавці запасних, а «Атлетіко» програв 1:4. Тим не менш, Дієго допоміг клубу вперше за 18 років виграти Ла Лігу.

«Фенербахче» 11 липня 2014 року на правах вільного агента підписав трирічний контракт з турецьким «Фенербахче», де відразу став основним гравцем. У складі турецького клубу зіграв 53 матчі й забив 5 голів.

Влітку 2016 року покинув турецький клуб і повернувся на батьківщину, де став гравцем «Фламенгу».

Виступи за збірні У 2008 році залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 2 голи.

У 2003 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Наразі провів у формі головної команди країни 34 матчі, забивши 4 голи.

У складі збірної був учасником розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2003 року у США та Мексиці, де разом з командою здобув «срібло», розіграшу Кубка Америки 2004 року у Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона, розіграшу Кубка Америки 2007 року у Венесуелі, де бразильці також стали найсильнішою збірною континенту.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2001 «Сантус» A 22 8 CB 0 0 — — — — — — 22 8 2002 A 33 9 CB 0 0 — — — — — — 33 9 2003 A 9 4 — — — КЛ 14 4 — — — 23 8 2004 A 0 0 — — — CS 9 4 — — — 9 4Усього за «Сантус» 64 21 0 0 23 8 — — 87 29 2004-05 «Порту» ПЛ 30 3 КП 1 0 ЛЧ 6 1 СП+МКК 1+1 0 39 4 2005-06 ПЛ 19 1 КП 2 0 ЛЧ 4 1 — — — 25 2Усього за «Порту» 49 4 3 0 10 2 2 0 64 6 2006-07 «Вердер» БЛ 33 13 КН+КЛ 1+2 0 ЛЧ+КУЄФА 6+8 1+1 — — — 50 15 2007-08 БЛ 30 13 КН+КЛ 3+0 1 ЛЧ+КУЄФА 7+3 3+1 — — — 43 18 2008-09 БЛ 21 12 КН 5 2 ЛЧ+КУЄФА 5+8 1+6 — — — 39 21Усього за «Вердер» 84 38 11 3 37 13 — — 132 54 2009-10 «Ювентус» A 33 5 КІ 2 2 ЛЧ+ЛЄ 5+4 0 — — — 44 7 серп. 2010 A 0 0 КІ 0 0 ЛЄ 3 0 — — — 3 0Усього за «Ювентус» 33 5 2 2 12 0 — — 47 7 2010-11 «Вольфсбург» БЛ 30 6 КН 2 0 — — — — — — 32 6 2011-12 «Атлетіко» (Мадрид) ПД 30 3 КІ 1 0 ЛЄ 12 3 — — — 43 6Усього за кар'єру 290 77 19 5 94 26 2 0 405 108

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення

Командні Чемпіон Бразилії (4): «Сантос»: 2002, 2004 «Фламенгу»: 2019, 2020 Чемпіон Португалії (1): «Порту»: 2005-06 Володар Суперкубка Португалії (1): «Порту»: 2004 Володар Кубка німецької ліги (1): «Вердер»: 2006 Володар Кубка Німеччини (1): «Вердер»: 2008-09 Володар Міжконтинентального кубка (1): «Порту»: 2004 Переможець Ліги Європи (1): «Атлетіко»: 2011-12 Чемпіон Іспанії (1): «Атлетіко»: 2013-14 Володар Суперкубка Туреччини (1): «Фенербахче»: 2014 Переможець Ліги Каріока (4): «Фламенгу»: 2017, 2019, 2020, 2021 Володар кубка Лібертадорес (2): «Фламенгу»: 2019, 2022 Володар Рекопи Південної Америки (1): «Фламенгу»: 2020 Володар Суперкубка Бразилії (2): «Фламенгу»: 2020, 2021 Володар Кубка Бразилії (1): «Фламенгу»: 2022

Збірні Чемпіон Південної Америки (U-17): 2001 Срібний призер Панамериканських ігор: 2003 Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 2003 Володар Кубка Америки: 2004, 2007 Бронзовий олімпійський призер: 2008

Особисті Найкращий гравець Бундесліги: 2007

Примітки

Посилання Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА.

Статистика виступів на сайті www.legaseriea.it Профіль гравця на сайті www.myjuve.it