Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті та в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (; ) перекладається як «службовець» і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову (), коли Російською імператорською армією керували старшини німецького походження, які були підданими Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.
В українській мові на початку XX сторіччя після сформування національних українських військових формувань вживали термін «старшина». Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін й надалі вживали в емігрантському середовищі. На території УРСР, у лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, тож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер» знову з'явилося в 1942 році.
Сучасні офіцерські звання Збройних сил України
Молодші офіцери молодший лейтенант; лейтенант; старший лейтенант; капітан (капітан-лейтенант у ВМС).
Старші офіцери майор (капітан III рангу у ВМС); підполковник (капітан II рангу у ВМС); полковник (капітан І рангу у ВМС).
Вищі офіцери бригадний генерал (коммодор у ВМС); генерал-майор (контрадмірал у ВМС); генерал-лейтенант (віцеадмірал у ВМС); генерал (адмірал у ВМС).
Див. також
Матрос Солдат Сержант Маршал Генералісимус
Примітки
Посилання Офіцер // Інтернет-ресурс «ОФІЦЕРСЬКИЙ КОРПУС»