Прямисла́ва Володи́мирівна (987/988 — ?Войтович 2000, Войтович 2006: 276.) — князівна. Представниця династії Рюриковичів. Точне ім'я невідоме, реконструюється на підставі пізніх джерел. Донька великого князя київського Володимира Святославича від полоцької князівни РогнедиВойтович 2006: 244.. Молодша сестра Ярослава Мудрого.
Біографія Династичні шлюби між правлячими домами Київської Русі та Центральної Європи належать до найважливіших напрямів сучасної медієвістики. Однак далеко не всі представниці князівської династії Рюриковичів можуть бути достовірно ідентифіковані за середньовічними джерелами.
Українська принцеса За припущенням Леонтія Войтовича народилася не пізніше 987—988 років. 1018 року видана заміж за угорського герцога Ласло ЛисогоChronici Hungarici compositio saeculi XIV... 1937: 344., двоюрідного брата угорського короля Стефана І, онука угорського князя Такшоня. Дітей від нього не малаВойтович 2006: 276; Раніше Войтович вважав, що між від Прямислави у Ласло «народились угорські королі Андрій І і Бела І» (Войтович 2000). Проте у виданні 2006 року виправив, зазначивши що вони були дітьми Вазула, рідного брата Ласло..
До речі, Миколай Баумгартен сплутав Ласло Лисого з королем Ласло I, онуком ПрямиславиBaumgarten 1927: 7..
Також — ПремиславаЛітопис руський... 1989: 48, 83..
Однією з найбільш дискусійних постатей залишається Прямислава Володимирівна, яку окремі історики та генеалоги вважають донькою Володимира Святославича і дружиною угорського князя Ласло Лисого. Проблема полягає в тому, що середньовічні джерела не містять прямих свідчень про існування князівни з таким ім’ям. Натомість пізні генеалогічні реконструкції пропонують різні варіанти походження дружини Ласло.
Основу дослідження щодо Прямислави є київські літописи, угорські хроніки та сучасні історичні праці.
До українських джерел належать:
* «Повість временних літ»;
* Лаврентіївський літопис;
* Іпатіївський літопис.
Угорська традиція представлена:
* Chronica Picta;
* Chronicon Budense;
* Gesta Hungarorum.
Однак жодне з перелічених джерел не називає дружину Ласло Лисого донькою Володимира Святославича та не згадує ім’я Прямислава. Саме ця обставина визначає головну проблему дослідження. У середньовічних угорських джерелах князь Ласло Лисий згадується як представник династії Арпадів, батько майбутнього короля Бели І. Разом із тим його дружина практично не фігурує в ранніх хроніках. Починаючи з XVII–XIX ст., європейські генеалоги намагалися реконструювати родовід Арпадів. Саме тоді виникла гіпотеза про те, що дружиною Ласло була донька Володимира Великого. Ім’я «Прямислава» також походить із пізнішої генеалогічної традиції і відсутнє в сучасних їй джерелах. Частина дослідників вважає, що це ім’я могло виникнути внаслідок помилкового прочитання або реконструкції втраченої інформації. У XIX столітті низка польських та угорських генеалогів підтримувала версію про словянське походження дружини Ласло. Аргументами на її користь були:
* активні політичні зв’язки Київської Русі та Угорщини;
* поширеність династичних шлюбів між Рюриковичами та Арпадами;
* можливість політичного союзу між Володимиром Святославичем і представниками угорської династії.
Однак сучасна медієвістика ставиться до цієї версії значно обережніше. Gyula Kristó, Márta Font, Ferenc Makk, Martin Dimnik та інші дослідники наголошують, що жодне першорядне джерело не підтверджує ні ім’я Прямислава, ні її походження від Володимира Святославича. Саме тому більшість сучасних праць характеризують цю реконструкцію як гіпотетичну.
Угорська князівна Політичний контекст можливого шлюбу Попри відсутність прямих доказів, сама можливість русько-угорського династичного союзу на початку XI століття не суперечить історичним реаліям. У цей період Київська Русь активно розширювала дипломатичні контакти із Центральною Європою. Володимир Великий підтримував політичні зв’язки із Польщею, Чехією та Угорщиною. Тому шлюб представника Арпадів із князівною Рюриковичів теоретично був можливим. Однак відсутність безпосередніх джерельних свідчень не дозволяє перетворити таку можливість на встановлений історичний факт.
Історія Прямислави є характерним прикладом труднощів середньовічної генеалогії. Основні проблеми полягають у такому:
* ранні руські літописи майже не згадують усіх доньок Володимира Великого;
* угорські хроністи приділяли головну увагу чоловічій лінії династії;
* пізні генеалогічні реконструкції нерідко поєднували історичні факти з припущеннями;
* відсутність нових документальних джерел не дозволяє остаточно підтвердити або спростувати існування Прямислави.
Попри сумнівність самої постаті Прямислави, її місце в історіографії залишається важливим. По-перше, ця проблема демонструє складність реконструкції генеалогії правлячих династій раннього Середньовіччя. По-друге, вона свідчить про інтенсивність русько-угорських контактів, що підтверджуються іншими достовірними династичними шлюбами XI–XII ст., зокрема Анастасії Ярославни, Євфимії Володимирівни, Предслави Святополківни та Єфросинії Мстиславівни. По-третє, дискусія навколо Прямислави демонструє необхідність критичного ставлення до генеалогічних побудов XIX століття, які не завжди спиралися на першоджерела.
Сім'я
Батько: Мати: Брати і сестри:
Чоловік: Володислав Лисий, Нітранський князь. Син: Богуслав-Домослав, Нітранський князь.
Родовід
Примітки
Бібліографія Джерела Chronici Hungarici compositio saeculi XIV (—1334) / ed. A. Domanowszky // Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum / ed. E. Szentpétery. T. 1. Budapestini, 1937. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. Київ: Дніпро, 1989.
Монографії
Статті Baumgarten N. Genealogies et mariages occidentaux des Rurikides russes du X au XIII siecles // Orientalia Christiana. Roma, 1927, Т. 35. 95 p.
Посилання