Діяльність — процес (процеси) активної взаємодії суб'єкта з об'єктом, під час якого суб'єкт задовольняє свої потреби чи досягає мети.
Діяльністю можна назвати будь-яку активність людини, якій вона сама надає деякий сенс. Діяльність характеризує свідому сторону особистості людини (на відміну від поведінки).
Наукою, яка вивчає людську діяльність, є праксеологія (праксиологія).
Приміром, спітніння людини, що йде пустелею під час спеки, не є діяльністю, бо це — рефлекторна дія. Проте якщо ця людина — актор, що знімається в рекламі дезодоранту, і в певній сцені він (за сценарієм) повинен спітніти, тоді спітніння стає для нього цілком осмисленою дією і тому перетворюється в діяльність.
Діяльність можна розділити на етапи. Можна виділити такі етапи: Процес залучення в діяльність, Процес цілепокладання Процес проектування дій, Процес здійснення дій, Процес аналізу результатів дій і порівняння їх з поставленими цілями.
Число і зміст етапів, які різні дослідники виділяють в діяльності, визначається виключно завданнями і цілями дослідника. Моделі діяльності в цьому випадку будуються з міркувань зручності, корисності і достатності.
Людвіг фон Мізес дає наступне визначення діяльності:Діяльність — це цілеспрямована поведінка. Це не просто поведінка, це поведінка, що
породжена ціннісними судженнями, що спрямовані на певну мету та керуються ідеями щодо придатності чи непридатності певних засобів. . . . Це свідома поведінка. Це вибір. Це воля; це прояв воліThe Ultimate Foundation of Economic Science: An Essay on Method, с. 34. Першим в радянській психології автором і розробником різнорівневої концепції організації поведінки, Психології діяльності, психології особистості і психологічної теорії розвитку суб'єкта в діяльності і в спілкуванні, був М. Я. Басов, а згодом її розвивали С. Л. Рубінштейном, В. С. Мерліном і О. М. Леонтьєвим
Учасники Московського логічного гуртка і Московського методологічного гуртка (Г. П. Щедровицький та інші) розробили системодумкодіяльну методологію (СМД-методологію) — категоріальний апарат для досліджень, організації та управління системами мислення і діяльності.
Типи діяльності по відношенню суб'єкта до реалізованого об'єкта Типи діяльності виділяються за типами відношення суб'єкта до світу об'єктів, реалізованих в цих формах діяльності: Практична діяльність спрямована насамперед на перетворення світу згідно з поставленими людиною цілями. Пізнавальна діяльність служить цілям розуміння об'єктивних законів існування світу, без якого неможливе виконання практичних завдань. Естетична діяльність, пов'язана зі сприйняттям і створенням творів мистецтва, передбачає трансляцію (передачу) значень, які визначаються ціннісними орієнтаціями того чи іншого соціуму і індивіда.
Див. також Структура діяльності Задача Людська діяльність (категорія) Мета Дія Операція Праксеологія Теорія діяльності Активність
Примітки
Джерела ДІ́Я і ДІЯ́ЛЬНІСТЬ ЕСУ Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики : Словник. –Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2 ДІЯЛЬНІСТЬ //Фармацевтична енциклопедія Ming, John. Human Acts // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907. Melody, John. Indifferent Acts // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
Література
С. Кримський. Діяльність // Людвіг фон Мізес, «Людська діяльність» Носкова О. Г. Діяльність Петровський А. В. Особистість. Діяльність. Колектив. М.: Политиздат. — 1982. — 255 с. Подолець В. В. Соціальна діяльність як вища форма самоорганізації матеріальних систем / / Самоврядування в суспільстві: походження, суть, розвиток. Дис. … Канд. філос. наук. — Л.: ЛГУ — 1988. — 179 с. Подолець В. В. Самоорганізація, діяльність і проблеми людини / / Нове розуміння філософії: проблеми і перспективи. — М.: РАН. −1993. — С. 116–118. Подолець В. В. Діяльність як соціальна форма самоорганізації / / Російська ідея та ідея глобалізації. — 1993 . Подолець В. В. Російська ідея та ідея глобалізації / / Філософія, людина, цивілізація: нові горизонти XXI століття. Частина I. — Саратов: ТОВ видавництво «Наукова книга». — 2004. — С. 171–175.