Тайцзу́ (, «великий патріарх») — храмове ім'я та титул імператорів Китаю, а також великих ханів степових держав у китайській історіографії. Надавався, зазвичай, засновникам династій.
Китай Тайцзу — перший правитель держави У (902–905). Тайцзу — перший правитель держави Уюе (907–932). Тайцзу — перший правитель держави Мінь (909–925). Тай-цзу — перший імператор династії Ляо (916–926). Тайцзу — перший імператор династії Пізня Чжоу (951–954). Тайцзу — перший імператор династії Сун (960–976). Тайцзу — перший імператор династії Цзінь (1115–1123). Тайцзу — перший імператор династії Мін (1368–1398). Тайцзу — перший імператор династії Цін (1616–1626).
Монголія Тайцзу — перший великий хан Монгольської імперії, пращур засновників династії Юань (1206–1227).