Палемоновичі — у литовській історіографії XVI ст. легендарна династія правителів Литви, засновником якої був «римський князь» Палемон. Від цієї династії виводили свої роди низка шляхетських сімейств Литви і Русі. У середньовічних джерелах не зустрічається.
Походження Ян Длугош (1415—1480) писав, що литовці римського походження, але не надав докладнішої інформації. Ця легенда була також записана в другій редакції Литовської хроніки (1530-ті роки). Длугош відносить переселення Палемона та його супутників до часів Юлія Цезаря, вважаючи, що предки литовців рятувалися від громадянських воєн. Версію Длугоша переказує і Матвій Меховський, а Мартін Бєльський, спираючись на роботи Птолемея припустив, що предки литовців переселилися з місць, де раніше мешкали герули та алани, живучи поруч із германцями і греками.
Переказ про Палемона присутній в «Хроніці Биховця» і «Хроніці Великого князівства Литовського і Жомойтського». Також цю теорію нібито підтверджує Мацей Стрийковський, який активно використовував білорусько-литовські літописи.
За легендою засновником роду був римлянин Палемон, родич імператора Нерона, який, рятуючись від жорстокості імператора, з п'ятьмастами знатними родинами приплив до гирла Німану, а з Німана — до річок Дубіси і Юри. Тут вони оселилися, назвавши цю землю Жемайтія (низькою землею). Дану легенду трохи розвинув Стрийковський, що пересунув переселення на 401 рік і пояснив його тим, що предки литовців рятувалися від звірств вождя гунів Аттіли.
Вважається, що герб Литовських князів — Ґедимінові стовпи, був привезений з собою князем Паленомом з Риму, а після ним користувалися його нащадки. Перші зображення «Стовпів» зустрічаються на монетах після 1386.
Легенда про князя Палемона та його нащадків Палемон був нібито родоначальником династії литовських князів. У нього зазначено три сини: Борг, Кунос і Спера. Стрийковський також називає сином Палемона Довспронгуса, князя девялтовського. Борг заснував місто Юрборк, Кунос — місто Каунас. Спера ж оселився за межами Жемайтії на території майбутньої Литви. З них потомство залишив тільки Кунос, у якого згадуються двоє синів: Кернус, що заснував Литовсько-Завілейське князівство, і Гімбут, що княжив у Жемайтії. Кернус залишив після себе дочку Пояту, яку видав за князя Живибунда II, що успадкував Литовсько-Завілейського князівство. Гімбут мав сина Монтивила.
Починаючи з синів Монтівіла літописі різняться в даних. Монтивила в Жемайтії по легендах наслідував Немонос. Інший син, Скирмонт (Скилмонт) був відправлений батьком за межі Жемайтії. Перейшовши річки Вілію і Німан, він заснував місто Новогрудок, яке стало центром Новогрудського князівства, а згодом столицею Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Однак в Літописі Красінського зазначено, що синами Монтивила були Немонос і Скирмонт або Викинт і Ердивіл. У Ольшевському літопису вказані Ердивіл і Кримунт (Скирмунт), але пізніше замість Скирмунта з'являється Вікинт. У Хроніці Биховця згадуються тільки Ердивіл і Вікинт. Історик Кояловіч-Віюк вказує, що Вікинт правив у Жемойтіі, Ердивіл в Новогрудку, де правив Неман, він не згадує. Крім того, він вказує, що Вікинт і Німан потомства не залишили.
Вважається, що рід згас у кінці XIII або початку XIV століття, хоча існує гіпотеза про походження від Палемона династії Гедиміновичів.
Достовірні відомості про литовських князів з'являються в XIII столітті. Деякі з них згадуються в договорі 1219 між литовськими князями і галицько-волинськими Романовичами Данилом та Васильком. Так, холмський князь Шварно Данилович був одружений з донькою Великого князя Литовського Миндовга, який також за легендами був з роду Палемоновичів. Згодом й Шварно став Великим князем Литовським, проте був вбитий змовниками.
Родовід Палемон Палемон II Понтійський, або в іншій версії, походять від династії Колонна або з Венеціанської Республіки Барка Князь Жемантії Засновник Юрбаркасу Куна Князь АукштайтіїЗасновник Каунаса Спера Князь Східної ЛитвиНазвав озеро Спера Давмонт Князь ДелвутиЗ роду Центаврів Кернус Князь ЛитвиЗасновник Кернаве Ґімбут Князь Жемантії Монтвіл Князь Жемантійський Кир Князь Делвути Паяута ♀ Поселення Kernavė Німун річка Центаврів Ердвіл Князь Новогрудка Скирмант Викінт Князь Жемантійський Мінгайло Князь Новогрудський і Полоцький Живинбуд Князь Жемантії Куковійт Князь Литви Скирмунт Князь Новогрудський, Пинський Ґінвіл Князь Полоцький Куковійт Князь Жемантійський Тройден Князь Новогрудський Любарт Князь Карачевський Pisimantas Duke of Turov Рогволод Князь Полоцький Альгимонт Князь Новогрудський Гліб Князь Полоцький Параскева ♀ Утеніс Князь Литовський і ЖемантійськийЗасновник Утяни Рингольд Князь Новогрудський Войшелк Князь Новогрудський Свинторіг Великий князь ЛитовськийЗасновник міста Вільно Скирмунт Великий князь Литовський Trabus Князь Жемантійський Koliginas Великий князь Литовський Роман Великий князь Литовський Наримунт Великий князь Литовський Довмонт Великий князь Литовський Ольшан Засновник Ольшанських Ґедрус Засновник Ґедройців Тройден Великий князь Литовський Роман Великий князь Литовський Джерело:
Див. також Палемон Гедиміновичі Великі князі Литовські Міндовги
Примітки
Джерела Улащик Н. Н. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. Москва, 1985. Ivinskis, Zenonas (1953–1966). «Palemonas». Lietuvių enciklopedija. 21. Boston, Massachusetts: Lietuvių enciklopedijos leidykla. pp. 400–401. LCC 55020366. Ivinskis, Zenonas (1953–1966). «Metraščiai». Lietuvių enciklopedija. 18. Boston, Massachusetts: Lietuvių enciklopedijos leidykla. pp. 307–310. LCC 55020366.
Література