Макаревич Юліуш(, також Макаревич Юліан Спиридонович; 5 травня 1872, Самбір — 20 квітня 1955, Львів) — польський правознавець, криміналіст, професор кримінального права та ректор Львівського університету, академік, сенатор II Речі Посполитої.

Життєпис Народився в польській сім'ї залізничного інженера Спиридона Макаревича та Емілії Малицької. Початкову (середню) освіту здобув в гімназіях Тарнова та Кракова. У 1889—1893 роках навчався на відділенні (факультеті) права й управління Яґелонського університету. Восени 1894 року виїхав за кордон, займався науковою роботою у Галле, Берліні та Парижі. Після закінчення університету (1893) й здобуття ступеня доктора права (1894) працював у Краківському крайовому суді (до 1904).

З 1904 року був надзвичайним професором Яґелонського університету в Кракові, а з 1907 року — професором Львівського університету (на кафедрі кримінального права). У Львівському університеті залишався (з перервами) до кінця життя, попри зміну кордонів і влади у Львові після Першої та Другої світових воєн. У 1909—1912 роках був деканом та заступником декана юридичного факультету, а у 1923—1925 роках — ректором університету.

З 1919 року був членом кодифікаційної комісії, керівником секції матеріального кримінального права. 1928 року у зв'язку кодифікаційними роботами в Польщі відвідав США для ознайомлення з американським кримінальним законодавством.

1923 року був обраний членом-кореспондентом, а 1928 року — дійсним членом Польської АН. 1933 року обраний почесним членом Американської академії мистецтв і наук в Бостоні.

У 1925—1935 роках (обирався відповідно у 1925, 1928 . — S. 178. , 1933 роках) був сенатором II РП.

Після зайняття Львова Червоною Армією у 1939 році, був позбавлений посад і права викладання. Під час німецької окупації Львова — викладав в таємному (катакомбному) університеті (від осені 1941 та до липня 1944 р.).

Після повторного заняття Львова радянськими військами, 3 січня 1945 року заарештований НКВС та спочатку поміщений до тюрми на Лонського, а потім етапований до контрольно-фільтраційного табору № 37 у Краснодоні (Луганська обл., УРСР), де перебував разом з іншими польськими вченими до 8 вересня 1945 року.

Після звільнення повернувся до Львова. З 1947 року — працював у Львівському державному університеті імені Івана Франка (до 1954 р.).

Помер 20 квітня 1955 року в віці 82 років, похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Науковий спадок Досліджував проблеми кримінального права. Серед його заслуг — запровадження принципів суб'єктивної (винної) відповідальності, індивідуалізації покарання, врахування суспільної небезпеки як ознаки злочину, новаторський підхід до підбурювання й пособництва. Підставою кримінальної відповідальності Ю. Макаревич вважав вину особи і водночас суспільну небезпечність її діяння. Концепції Ю. Макаревича в міжвоєнний період знайшли своє відображення в кримінальних кодексах Данії 1930 р., Італії 1930 р., Швейцарії 1937 р. (за М. М. Сеньком).

Автор низки монографій («Суть злочину» (1896), «Ідеальна сукупність злочинів в австрійському кримінальному кодексі [?]» (1897), «Вступ до філософії кримінального права» (1906), «Юридичні статті» (1907), «Кримінальне право світу» (1914), «Польське кримінальне право» (1919), «Кримінальне право: порівняльний аналіз» (1924)); автор Загальної частини Кримінального кодексу Польщі 1932 року (відомого як «кодекс Макаревича») та коментаря до нього. Кримінальний кодекс Польщі 1932 року ґрунтувався на положеннях класичної та соціологічної шкіл кримінального права й був одним з найпрогресивніших кримінальних законів того часу. Як наслідок впливу соціологічної школи Кримінального кодекс Польщі 1932& року вперше у Польщі запроваджував інститут заходів безпекиСенько М. М. Розвиток сучасної науки кримінального права в Республіці Польща // Часопис Київського університету права. — 2008. — № 1. — С. 194..

Праці Makarewicz Juliusz Prawo karne: wykład porównawczy z uwzględnieniem prawa obowiązującego w Rzeczypospolitej Polskiej. — Lwów; Warszawa: Ksia̧żnica Polska, 1924. — 311 s. Kodeks karny z komentarzem i orzecznictwem, Lwów 1935 i 1938 (wyd. V)J. Warylewski O Juliuszu Makarewiczu — nota biograficzna.

Примітки

Див. також

Література Грищук В. К. Макаревич Юлій Спиридонович // Макаревич Юлій Спиридонович //

Сенько М. М. Розвиток сучасної науки кримінального права в Республіці Польща // Часопис Київського університету права. — 2008. — № 1. — С. 194. Juliusz Makarewicz (1872—1955) // Pol Krzysztof. Poczet prawników polskich XIX—XX w. 2. wydanie. — Warszawa: Wydawnictwo C. H. Beck, 2011. — S. 841—866. Juliusz Makarewicz. Prace rozproszone. Tom 1. Publikowane w latach 1895—1901 / Redakcja naukowa Alicja Grześkowiak. — Lublin: Wydawnictwo Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II, 2010. — 440 s. Juliusz Makarewicz. Prace rozproszone. Tom 2. Publikowane w latach 1902—1913/ Redakcja naukowa Alicja Grześkowiak. — Lublin: Wydawnictwo Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II, 2012. — 462 s. Juliusz Makarewicz. Kodeks Karny z Komentarzem. — Trzecie Wydanie. — Lwow : Wydawnictwo Zakladu Narodowego Imenia Ossolinskich, 1932. — 470 s. (Reprint: Kodeks Karny z Komentarzem// Redakcja naukowa Alicja Grześkowiak, Krzysztof Wiak. — Lublin: Wydawnictwo Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II,2012. — 746 s.) Prawo karne w poglądach profesora Juliusza Makarewicza // Redakcja naukowa Alicja Grześkowiak. — Lublin: Wydawnictwo Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II, 2005. — 366 s. Грищук В. К., Гловацький І. Ю. Професор Юлій Макаревич — промотор кодифікації кримінального законодавства Польщі (1919–1932 рр.) // Університетські наукові записки: часопис Хмельницького університету управління та права. — Хмельницький: Хмельницький університет управління та права. — 2015. — № 2 (54). — С. 5—20. (також тут ) Зоя Баран Суспільно-політичні погляди Юліана Макаревича // Історичні пам'ятки Галичини. Матеріали п'ятої наукової краєзнавчої конференції. 12 листопада 2010 р. — Львів, 2011. — С. 188—198. Elżbieta Mokrzyska Profesor Makarewicz // Towarzystwo Miłośników Lwowa i Kresów Południowo Wschodnich. Oddział w Krakowie. J. Widacki Krakowskie epizody Juliusza Makarewicza // Państwo prawa i prawo karne. Księga Jubileuszowa Profesora Andrzej Zolla. T. 2 / red. Piotr Kardas, Tomasz Sroka, Włodzimierz Wróbel. — Warszawa: Wolters Kluwer Polska, 2012. — 1866 s. Adam Redzik. Juliusz Makarewicz (1872–1955) — nie tylko ojciec kodeksu karnego // PAUza Akademicka. Numer 479. 12 września 2019. — S. 2-3. Makarewicz — uwagi biograficzne i bibliograficzne / Danuta Janicka. Hube – Makarewicz – Wolter. Trzy koncepcje karania na przestrzeni stu lat // Archiwum Kryminologii. — 2017. — t. 39. — S. 5–25.