Ештарре́жа (; ) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Авейру. Розташований у північно-західній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Бейра. Належить до Авейрівської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1519 року. Поділяється на 5 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Берегова Бейра. Площа муніципалітету — , населення муніципалітету — 26997 ос. (2011); густота населення — . Патрон — святий Антоній. Святковий день муніципалітету — 13 червня. Поштовий індекс — 3864. Код місцевої адміністративної одиниці — 0108. Складова статистичного регіону Центр.

Назва Ештарре́жа (, , Штарейже) — сучасна назва. Ймовірно, походить від латинського слова естуарій (, «естурарії, струмки»). Вживається з середини XVII століття. Ештаре́жа, Ештаре́йжа — альтернативні записи. Естарре́жа () — старопортугальська назва. Естарре́ха () — іспанська назва. Антуа́н (, ) — стара португальська назва містечка до XVII століття. Антоа́н () — стара латинська назва містечка в VI столітті.

Географія Ештаррежа розташована на північному заході Португалії, в центрі округу Авейру.

Місто розташоване за 14 км на північний схід від міста Авейру.

Ештаррежа межує на півночі з муніципалітетом Овар, на північному сході — з муніципалітетом Олівейра-де-Аземейш, на південному сході — з муніципалітетом Албергарія-а-Веля, на заході — з муніципалітетом Муртоза.

Частина міста розташована на березі річки Антуан, що отримала назву від колишньої назви міста — Антуан або Антерао.

Клімат

Історія Територія Ештарежі була заселена з часів неоліту. Тут існували поселення кельто-іберів, римлян, германців і арабів.

Вперше Ештаррежа згадується в документах під 569 роком як селище Антоан, згодом відоме як Антуан. 1257 року португальський король Афонсу III передав його до володінь Ароцького монастиря.

1519 року португальський король Мануел I надав Антуану форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права. З середини XVII століття воно стало носити ім'я Ештаррежа.

У ХІХ столітті Ештаррежа постраждала під час Піренейської війни. Після відкриття залізниці містечко перетворилося на другий великий соляний порт країни після Авейру.

9 грудня 2004 року Ештаррежа отримала статус містаLei n.º 3/2005, de 26 de janeiro (Diário da República n.º 18, I Série-A, de 26-I-2005)..

Населення Кількість мешканцівInstituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) 1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011 18 202 18 941 19 254 20 286 21 907 20 793 23 397 23 709 24 709 25 213 24 661 26 261 26 742 28 182 26 997

Парафії

Аванка Бедуїду і Вейруш (до 2013: Бедуїду, Вейруш) Канелаш і Фермелан (до 2013: Канелаш, Фермелан) Пардільо Салреу

Економіка Основа економіки Ештаррежі — сільське господарство: вирощування кукурудзи, рибальство, виробництво солі.

Міста-побратими Ештаррежа підтримує дружні стосунки з такими містами: – Ла-Ріш, Франція (1998) – Порту-Нову, Кабо-Верде (1993)

Примітки

Джерела Estarreja

Посилання

Офіційний сайт