О́льга Володи́мирівна Рахма́нова (;  1871 (за іншими джерелами — 1870Где дремлют мертвые. В дебрях кладбищ: Рахманова Ольга Владимировна (1870—1943). Похоронена на 10 уч. Введенского кладбища (фото могилы) ), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія —  23 грудня 1943, Москва, СРСР) — російська і радянська акторка і режисерка театру та німого кіно, сценаристка, театральна педагогиня.

Життєпис Закінчила Одеську драматичну школу при Російському музичному товаристві. Деякий час грала у різних напіваматорських трупах.

Як професійна акторка дебютувала 1896 року в Театрі Незлобіна у Вільні (нині Вільнюс). Грала в Московському драматичному театрі Суходольської. Як режисерка й антрепренерка працювала в Одесі, Хабаровську та інших містах Російської імперії.

1905 року Ольга Рахманова організувала в Одесі «Курси художнього читання та техніки мовлення», які згодом перетворила на «Школу сценічного мистецтва». Серед учнів — Ігор Нєжний.

Після Жовтневого перевороту вела театрально-педагогічну та організаційну роботу в Тулі та інших містах Росії. Викладала майстерність сценічної мови в Державному інституті театрального мистецтва в Москві (нині Російський університет театрального мистецтва). Брала участь у підготовці акторських кадрів для республіканських театрів СРСР.

Знімалася в кіно. Зокрема, зіграла головну роль — мільйонерки Хромової — у фільмі «Життя за життя» (1916 рік).

Фільмографія Акторські роботи: «Брати Борис і Гліб» (1915, дружина Ніколаєва; реж. Є. Бауер) «Ірина Кірсанова» (1915, дружина професора Ніколаєва; реж. Є. Бауер) «Мар'я Лусьєва» (1915, реж. П. Чардинін) «Міражі» (1915, мати Маріанни; реж. П. Чардинін) «Після смерті» (1915, Капітоліна Марківна; реж. Є. Бауер) «Щастя вічної ночі» (1915, мати Лілі; реж. Є. Бауер) «Убога і ошатна» (1915, утримувачка борделю; реж. П. Чардинін) «Кульгава»/ (1915, реж. П. Чардинін) «Я — Цар, я — раб, я — черв'як, я — Бог» (1915, Анна Миколаївна Строєва; реж. Є. Бауер) «Життя за життя» (1916, мільйонерка Хромова; реж. Є. Бауер) «Золота туфелька» (1916, графиня Бєльська; реж. О. Гейрот, Б. Чайковський) «На ложі смерті і кохання» (1916, реж. П. Чардинін) «Невинна жертва» (1916, реж. П. Чардинін) «Неллі Раїнцева» (1916, мати Неллі; реж. Є. Бауер) «Ніна» (1916, реж. Є. Бауер) «Епізод кохання» (1918, мати Ірини; реж. О. Рахманова) «Живий труп» (1918, мати Віктора; реж. Ч. Сабінський) «Мовчи суме... мовчи...» (1918, мати Волинцева; реж. П. Чардинін, Ч. Сабінський, В. Вісковським) «Фауст» (1918, реж. О. Рахманова, фільм не був випущений) «Сім'я Грибушиних» (1923, дружина Грибушина; реж. О. Розумний) «У тилу у білих» (1925, Дурасова, генеральша; реж. О. Рахманова, Б. Чайковським) Сценарист: «Вічно лише те, що втрачено» (1916; реж. Є. Бауер) «Епізод кохання» (1918) «Фауст» (1918, фільм не був випущений)

Режисерка-постановниця: «Король Парижа» (1917, у співавт. з Є. Бауером — завершила роботу над фільмом) «Епізод кохання» (1918) «Казка весняного вітру» (1918) «Фауст» (1918, фільм не був випущений) «У тилу у білих» (1925, у співавт. з Б. Чайковським)

Примітки

Література Одесса: Кто есть кто. 1794–1994: [Литературно-энциклопедическое издание] / Автор-составитель А. Э. Каменный (настоящая фамилия Штейман). — Одесса: ОКФА; [Легион], 1999. — С. 7.

Посилання

http://www.kino-teatr.ru/kino/screenwriter/sov/19669/works/ Кіно-Театр.ру. Рахманова Ольга Володимирівна