Миха́йло Миха́йлович Михалина (, , , , , 15 березня 1924, Порошково,Чехословаччина — 30 серпня 1998, Ужгород, Україна) — колишній чехословацький, угорський, український та радянський футболіст, згодом — радянський та український футбольний тренер та спортивний діяч. Грав на позиціях захисника та півзахисника. Майстер спорту (1952), один з перших заслужених майстрів спорту київського «Динамо» та перший спортсмен Закарпаття, якого удостоїли цим почесним спортивним титулом (1955). Декілька разів виступав за збірну УРСР та за другу збірну СРСР.

Клубна кар'єра Свою ігрову кар'єру розпочав у словацькій групі чемпіонату Чехословаччини з футболу (1938) та у чемпіонатах Угорщини(1939–1943) в юнацькій команді Русь (Ужгород), а у сезоні 1943/1944 вже грав у її основному складі у другій лізі чемпіонату Угорщини з футболу. Пізніше став організатором і граючим тренером в «Динамо» (Ужгород) (1945), але через один рік перейшов до команди «Спартак» (Ужгород), яка тоді виступала в Українській зоні другої групи чемпіонату СРСР. У листопаді 1948 року його разом з дев'ятьма іншими закарпатськими талантами запросили до «Динамо» (Київ), в якому він, починаючи з 1952 року, протягом декількох сезонів був капітаном команди. У складі «Динамо» (Київ) він провів 108 офіційних матчів першості країни та забив 4 голи. Після проведених у столиці України семи сезонів він повернувся до клубу «Спартак» (Ужгород), у якому завершив свою ігрову кар'єру.

Кар'єра тренера Після завершення Великого футболу закінчив Київський інститут фізичної культури та розпочав тренерську кар'єру. У команді «Спартак» (Ужгород) його призначили граючим головним тренером (1956), назва якої пізніше змінилась на «Верховина» (Ужгород). У 1969–1970 роках він очолював команду «Буковина» (Чернівці), a до червня 1971 року — «Спартак» (Івано-Франківськ). Протягом 1972–1974 років працював головним тренером Відділення футболу закарпатського обласного спорткомітету, а потім знову тренував ужгородську команду майстрів (1975), яку тоді вже називали «Говерла» (Ужгород). Після того був головним тренером Чопського відділення футболу (1976–1978, 1983–1990), а також одним з тренерів Іршавської футбольної школи (1979–1982). Разом з тим у 1977–1983 та у 1991–1995 роках виконував функцію голови Федерації футболу Закарпатської області.

Досягнення Командні трофеї Чемпіон Спартакіади України з футболу (1945) Чемпіон України з футболу (1946) Чемпіон СРСР з футболу серед дублерів (1949) Срібний призер чемпіонату СРСР (1952) Володар кубка СРСР (1954) Індивідуальні досягнення Зайняв третє місце серед лауреатів щорічної нагороди Футболіст року в Україні (1952) Майстер спорту (1952) Потрапив до Списку 33 найкращих футболістів сезону в СРСР № 2 (1952) Заслужений майстер спорту (1955)

Примітки

Джерела Статистика на сайті «footbook.ru» Статистика на КЛІСФ Володарі кубка СРСР з футболу 1954 Протоколи матчів на сайті «Сборная России по футболу» (вторая сборная) Стаття «Три голи в тумані, чи Перший трофей Києва!» (Юрій Трохимчук, газета «Команда», 21.10.2009) Команда молодості нашої Футбольні легенди в Україні на сайті «sport.ua» XIV-й дитячий міжнародний турнір з футболу, присвячений пам'яті заслуженого майстра спорту з футболу Михайла Михалини