Василь Митрофанович (, , 1 квітня 1831, с. Буденець — 21 серпня 1888, м. Маріанські Лазні) — теолог, педагог, політик, православний священник; посол Райхсрату (1880—1885 рр.) від Руської Ради, ректор Чернівецького університетуÖsterreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. Bd. 6. Wien: [s.n.], 2003—2011. online . ISBN 978-3-7001-3213-4. Kapitola Mitrofanovici, Vasile (1831—1888), Griechisch-orthodoxer Theologe, s. 322. .
Життєпис Народився в 1831 році в родині православного священника Юрія МитрофановичаFranz Adlgasser. Kurzbiografie Mitrofanovici (Mitrofanowicz), Vasile (Basil) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918. в селі Буденець Герцогства Буковини, нині — Сторожинецький район Чернівецької області України).
Навчався в 1842—1850 рр. у Чернівецькій гімназії, в 1850—1854 рр. у чернівецькій семінарії, в 1854—1856 рр. навчався у Віденському університеті — вивчав практичну теологію.
Після висвячення його в сан пресвітера в 1856 р. викладав практичну теологію в православній теологічній установі у Чернівцях (1856–1859).
У 1861 році отримав звання екстраординарного професора теології, а в 1875 році призначений викладачем теологічного факультету, щойно відкритого, Чернівецького університету імені Франца Йосифа, де був викладачем моральної теології до часу свої смерті (1888).
У 1875–1876 та 1882–1883 навчальних роках — декан теологічного факультету.
В 1878–1879 навчальних роках — ректор Чернівецького університету імені Франца Йосифа.
В 1879 році удостоєний за свої звання почесного доктора теології, а в 1880 році — звання церковного ставропігійного священника.
Тривалий час В. Митрофанович займав посаду крайового радника, засідав у Чернівецькій муніципальній раді (1886—1888), був депутатом Буковинського сейму (1887—1888) й австро-угорського рейхстагу (30.11.1880-23.04.1885) з Цислейтанії (правоцентристський, консервативний і федералістський блок)Parlamentarisches. Das Vaterland. prosinec 1881, čís. 339, s. 4. online , Österreichische Nationalbibliothek., займався науковою роботою.
1885 році він брав участь в урочистостях, організованих румунською студентською асоціацією в Чернівцях, де казав румунською мовою на честь великих і малих австрійських народів на БуковиніFestcommers. Bukowinaer Rundschau. říjen 1885, roč. 4, čís. 164, s. 4. online , Österreichische Nationalbibliothek., що засвідчило його толерантність у національному питанні.
Помер у 1888 році в м. Маріанські Лазні Богемського королівства (Чехія)Hof- und Personalnachrichten. Die Presse. srpen 1888, čís. 235, s. 3. online , Österreichische Nationalbibliothek..Kleine Chronik. Bukowinaer Rundschau. srpen 1888, roč. 7, čís. 560, s. 4. online , Österreichische Nationalbibliothek..
Науково-дослідницька діяльність Науково-дослідницька робота В. Митрофановича представлена опублікованою румунською мовою книгою «Гомілетика» (1875); науковими промовами у журналі «Foais Sotictatii».
В. Митрофанович друкував також релігійно-церковний літературний журнал «Кандела».
Примітки
Джерела
Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник) / Автор-упор. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 252 с. W.: Omiletica Bisericii răsăritene (Homiletik der oriental. Kirche), 1875; Prelegeri academice despre Liturgica Bisericii dreptcredincioase răsăritene (Akadem. Vorlesungen über die Liturgik der rechtgläubigen oriental. Kirche), hrsg. von T. Tarnavschi, 1909; etc. Red.: Candela, 1882—1888. L.: Candela 7, 1888, S. 553 ff., 26, 1907, S. 442 ff.; Mitropolia Ardealului, Jg. 2, 1957, n. 1-2, S. 130 ff.; Knauer; D. Dan, Rolul preoţimilor… (Die Rolle der Priesterschaften…), 1912; Mitt. E. Beck, Magstadt (BRD) «Die k.k. Franz-Josephs-Universität in Czernowitz im ersten Vierteljahrhundert ihres Bestandes». Festschrift, herausgegeben vom Akademischen Senat. Czernowitz 1900. Digitalisat (PDF; 12,9 MB) M. Păcurariu, «Mitrofanovici Vasile » // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 6, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1975, ISBN 3-7001-0128-7, S.322.