Станинець Юрій Іванович (5 вересня 1906, с. Нижній Шард, Австро-Угорська імперія — 11 квітня 1994 с. Горонда Мукачівського району Закарпатської області) — український письменник та громадський діяч, священник, депутат Сойму Карпатської України, член Національної спілки письменників України (1994).
Біографія Юрій Іванович Станинець народився 5 вересня 1906 у с. Нижній Шард (тепер — Нижнє Болотне Іршавського району Закарпатської області) у родині селян. Батько, Іван Станинець, 25 років обирався старостою села і очолював церковну громаду.
Початкову освіту здобув у церковній народній школі у рідному селі та в школі у с. Доробратово. У 1918–1919 роках навчався у горожанській школі у Виноградові. Угорської мови він не розумів, хоча вмів писати, і лише хабар від батька врятувало його від провалу на іспиті. Подальшому навчанню завадила суперечка Чехо-Словаччини та Угорщини за Закарпаття.
У 1920–1926 роках навчався у Берегівській руській (українській) гімназії. На цей час припадають перші друковані краєзнавстві та фольклорні розвідки, переважно про рідне село.
У 1926 році батько його записав до Ужгородської греко-католицької духовної семінарії, яку Юрій Станинець закінчив 1930 року.
27 липня 1930 року він був висвячений на священника єпископом Петром Гебеєм, і 1 серпня того року був призначений священником у селі Угля (тепер — Тячівського району).
У тому ж 1930 році кілька місяців перебуває у лавах збройних сил Чехо-Словаччини. Повернувшись до Углі, він був тут священником ще 4 роки, після чого його перевели до села Салдобоша (тепер — с. Стеблівка Хустського району Закарпатської області). Будучи священником, він багато писав на релігійну тему та починає займається літературною діяльністю.
1937 року він був переведений до села Вонігове (тепер — Тячівського району). В цей час він познайомився з Уласом Самчуком.
У 1939 році Юрій Станинець був обраний депутатом до Сойму Карпатської УкраїниГай-Нижник. Павло Павлович. Архівні документи. Карпатська Україна (1938–1939 рр.). Оголошення Краєвої виборчої комісії про результати виборів до першого сойму Карпатської України (12 лютого 1939 р.)..
У 1945 року, коли починається ліквідація греко-католицької школи, він повертається до рідного села. Тут він допомагав своїй дружині, яка була завідувачкою початкової школи, вести документацію. Ним було створена хата-читальня, де він читав лекції, проводив курси садоводів-любителів та був редактором стінної газети.
Наприкінці 1940-х переселяється до села Горонда. Протягом кількох років служить у церквах багатьох сіл, а у 1954 році його було призначено священником до села Лалово. У 1963 році він пішов на пенсію через хворобу нирок.
У 1993 році його було прийнято до Національної спілки письменників України, але остаточно затверджено 1994 рокуВиповнилося 105 років від дня народження Юрія Станинця (ФОТО). Закарпаття онлайн. 06.09.2011..
Смерть
Помер Юрій Станинець 11 квітня 1994 року у селі Горонда Мукачівського району Закарпатської області і був похований у селі Нижнє Болотне Іршавського району Закарпатської області.
Майже всі обласні газети з глибоким сумом повідомили цю звістку, вмістивши пропам'ятні статті і некрологи.
Творчий доробок Оповідання Юрія Станинця «У вагоні» увійшло до антології української новели, виданої у Римі у 1938 роціМар'яна Нейметі. На Іршавщині у сільській школі відкрили музей Юрія Станинця. Закарпаття онлайн. 23.04.2012.Хронологія життєвого і творчого шляху Юрія Станинця..
У 1942 році вийшла збірка його оповідань «Подарунок», а наступного року окремою книжкою повість «Юра Чорний»Олександр Гаврош. Юрій Станинець: Сто років мовчання. Закарпаття онлайн. 26.09.2006..
У середині 1980-х років зусиллями І. Ребрика та проф О. В. Мишанича була підготовлена збірка прози Юрія Станинця «Юра Чорний», куди увійшли повість «Юра Чорний» і 14 оповідань.
Після смерті Юрія Станинця вийшли друком три його книжки: у 2007 році роман «Сусіди», який є першим соціально-побутовим романом у закарпатоукраїнській літературі та відтворює реалістичну картину життя закарпатського села першої половини XX століттяОлександр Гаврош. Юрій Станинець. «СУСІДИ». Mukachevo.net. 2.02.2007., та у 2012 році повна збірка його творів «Червона йонатаночка»Ужгородська «Ґражда» видала «Червону йонатаночку» Юрія Станинця. Закарпаття онлайн. 23.01.2012.. А його оповідання «Мандрівка святого Миколая» увійшло у 2008 році до антології легенд, казок та оповідань .
Письменник Петро Мідянка вважає, що «ми ще лише відкриваємо для себе материк добірної Станинцевої прози…»Н. Ребрик. 5 вересня виповниться 103 роки від дня народження закарпатського письменника Юрія Станинця. Закарпаття онлайн. 04.09.2009..
На думку Михайла Ребрика, Юрій Станинець — яскравий представник соціально-психологічної літератури Закарпаття 30-40 років минулого століття, літературна, теологічна, епістолярна й фольклорно-етнографічна спадщина якого ніколи не піддавалась цілісному аналізуМихайло Ребрик. Про «Червону йонотаночку» та інші нові закарпатські видання. Виноградів. ІНФО..
Видання Станинець Ю. Подарунок. Оповідання (1942) Станинець Ю. Юра Чорний. Повість (1943) Станинець Ю. Юра Чорний. — Ужгород: Карпати, 1991. Станинець Ю. Сусіди. Роман. — Ужгород: Ґражда (2007). Станинець Ю. Червона йонатаночка. — Ужгород: Ґражда, 2012–640 с.
Сім'я 15 серпня 1930 року в Углі він одружився з Маргаритою Шелестай, яка була учителькою з Імстичева (померла 1983 року).
Сестра – Олена Станинець була вчителькою місцевої школи.
Вшанування пам'яті Від лютого 2023 року вулиця в Ужгороді названа його іменем. Від червня 2024 року вулиця його імені є у селі Вонігове.
У рідному селі о. Юрія при школі діє музей присвячений Юрію Станинцю Червона йовнотаночка
Література Руснак І. ХУДОЖНІЙ СВІТ „СУСІДІВ” ЮРІЯ СТАНИНЦЯ // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: Історичні науки. Філологічні науки: Збірник наукових праць. – Ізмаїл, 2010. – Вип. 29. – С. 131–135.
Примітки
Джерела Нижньоболотнянська загальноосвітня школа І—ІІ ступенів. Материк добірної Станинцевої творчості. Хронологія життєвого і творчого шляху Юрія Станинця. Виповнилося 105 років від дня народження Юрія Станинця (ФОТО). Закарпаття онлайн. 06.09.2011.